Мораль різних грецьких міст-держав мала разючі відмінності, що було зумовлено специфікою їх політичних устроїв і правових систем. Наприклад, реформи афінського архонта (вища посадова особа у давньогрецьких містах-державах) Солона (між 640 і 635 — прибл. 559 до н. е.) суттєво гуманізували мораль Афін. Відміна поземельної заборгованості, заборона боргового рабства, запровадження земельного максимуму прискорювали ліквідацію пережитків первіснообщинного ладу (режим Спарти, навпаки, сприяв їх консервації). Скасування в Афінах боргового рабства розширювало сферу дії моралі. Таку роль відіграло й розширення політичних прав громадян, утвердження принципу індивідуальної свободи, згідно з яким соціально-політичні права проголошувалися невідчужуваними. Це сприяло розвитку самосвідомості громадян Афін, їх здатності до свідомого морального вибору. За правлінняСолона було створено кодекс громадянської моралі, основу якого становив принцип мудрості — "Нічого надто, нічого надміру". Велике історико-пізнавальне значення мають висловлювання Солона, які містять стандарти поведінки громадянина Афін: "Прекрасним і добрим вір більше, ніж тим, хто поклявся", "Не кажи неправди", "Піклуйся про важливе", "Заводити друзів не поспішай, а завівши — не залишай", "Перш ніж повелівати, навчися коритися", "Розум — твій поводир", "З недобрими не спілкуйся", "Богам — пошана, батькам — честь".
Чоловічий одяг та зачіски.
Чоловічий одяг складалася з двох частин: хітона і гіматія. У відповідності з нашими уявленнями хітон був нижнім одягом. Найчастіше його виготовляли з шматка вовняної або лляної тканини, складеної по вертикалі уздовж лівого боку тулуба і скріпленої на плечах двома пряжками-фібулами. Хітон могли зшивати по боці або залишати з одного боку відкритим. Довжина хітона могла бути різною, але частіше за все доходила до колін. По талії зав'язували пояс, утворюючи напуск.
Найпоширенішою верхнім одягом був гіматій-прямокутний шматок вовняної тканини розміром 1.7x4 м, драпіруватися навколо фігури різними способами. Один із застосовуваних способів драпірування був такий: «один кінець тканини, злегка задрапірований або закладений в складки, спускали з лівого плеча на груди. Частину, що залишилася тканину розташовували на спині і пропускали під праву руку, залишаючи руку вільною, і, уклавши тканину красивими складками, перекидали через ліве плече на спину .
Одяг ремісників і рабів звичайно складалася з грубого вовняного хітона або стегнах пов'язки.
Взуття греків повторювала форму ступні; виготовлялася на корковій або мотузяною підошві, з ремінцями, переплітаються на литках. Так само як і в інших країнах стародавнього світу, носила її тільки знати. Декоративне значення сандалій у костюмі підвищувався завдяки використанню кольоровий, золоченій шкіри, прикрашеної металевими бляшками і розшитій перлами.
Головні убори носили в основному в негоду або під час подорожей. Кругла фетровий капелюх з полями і низькою тулією-найбільш поширений головний убір. Її носили також на ремінці відкинутої за плечі.
У класичний період чоловіки носили коротке волосся, круглу борідку й вуса. Юнаки голили обличчя, у них були довгі завиті локони, підхоплені обручем. Греки вважали бороду гідністю чоловіки. Скульптори зображували великих людей з молодим обличчям, вік же підкреслювали бородою.
Жіночий одяг, зачіски, косметика, прикраси.
Жіночий одяг, як і чоловіча, складалася з хітона і гіматія, але була значно вишуканішим і різноманітніше.Жіночий хітон представляв за силуетом стрункий витягнутий прямокутник, в якому довжина верхньої частини ставилася до нижньої за принципом класичного «золотого перетину» .
Відмінною особливістю жіночого хітона раннього часу (хітона доричного) є одворот його верхнього краю, так званий диплоидов. Він відігравав велику декоративну роль у костюмі, прикрашався вишивкою, аплікацією, розписним орнаментом, міг виконуватися з тканини іншого кольору. Довжина одворота могла бути різною: до грудей, стегон, колін. У залежності від співвідношення довжини диплоидов та інших частин хітона створювалися певні пропорції фігури.
Так само, як і чоловічий, жіночий хітон скріплювався на плечах фібулами. Пізніший іонічний хітона з дуже тонкої м'якої тканини рясно драпіруватися і підперізували по талії, стегон і хрестоподібно на грудях. Завдяки великій його ширині створювалося подобу рукавів.
У пеплос одягнені знатні дівчата Афін, зображені в урочистій процесії на східному фризі Парфенона грецьким скульптором Фідієм.
Верхнім одягом гречанок був гіматій, який драпіруватися різними способами. Жіночий гіматій був менше чоловічого, але набагато багатше орнаментований.
У романі вченого-палеонтолога і письменника І. Єфремова "Таїс Афінська» є цікавий опис колірного рішення костюма гречанки: «Найтонший іонійський хітон Нанніон прикрила синім, вишитим золотом хіматіон зі звичайним бордюром з гачковидний стилізованих хвиль по нижньому краю. По східній моді хіматіон гетери був накинутий на її праве плече і через спину підхоплений пряжкою на лівому боці. Таїс була одягнена рожевою прозорою, поставленої з Персії або Індії тканиною хітона, зібраного в м'які складки і зашпіленного на плечах п'ятьма срібними шпильками. Сірий хіматіон з каймою з синіх нарцисів огортав її від пояса до щиколоток маленьких ніг, одягнених в сандалі з вузькими посрібленими ремінцями ».
Взуття гречанок-сандалі різних форм, ошатні, зі шкіри яскравих забарвлень, прикрашені золотом і сріблом.
Головні убори гречанки носили рідко, прикриваючись в негоду верхнім краєм гиматия або хламиди. Танагрскіе статуетки зображують дівчат у круглих солом'яних капелюхах.
Зачіски грекині робили з довгих і коротких волосся. Грецький вузол зберігся і в наші дні. Це розчесані на прямий проділ волосся, завиті хвилями, низько спущені на лоб (між бровами і волоссям відстань не більше ширини двох пальців) і уздовж щік, ззаду підняті і вкладені вузлом на потилиці.
Короткі стрижки прикрашали обручем або стрічкою.Прикрасами до зачіски були також сітки з позолочених шнурів, діадеми, шпильки, гребені.Доповненнями до костюма служили парасольку від сонця і віяло у вигляді листа.
В античній Греції було високо розвинене ювелірне мистецтво, представлене в жіночому костюмі металевим литтям, філігранню, гравіруванням. Це-сережки, намиста, интальи, камеї, пряжки, браслети, персні, діадеми з золота або срібла з дорогоцінними каменями і карбованим візерунком орнаменту.
Костюм жінок бідних верств суспільства за силуетом і формам повторював костюм жінок знаті, мав традиційні драпірування, але був меншого обсягу, з дешевих тканин, без дорогих декоративних прикрас. Рабині носили костюм своєї батьківщини.
Косметика.
Саме слово "cosmet" грецьке, означає воно мистецтво прикрашати.
Вже в Стародавній Греції існувала спеціальна професія - "космет". До космета зверталися за допомогою жінки, що мають так звані косметичні недоліки. Він допомагав приховати, замаскувати їх за допомогою гриму. До нього ж приходили люди, охочі подовше зберегти красу і молодість. Він прописував креми, притирання, водні процедури.
Таким чином, з самої глибокої давнини існувало два типи косметики - косметика, яка зберігає красу, і косметика, що маскує недоліки.Гречанки широко використовували в косметичних цілях молочні продукти. В Афінах вперше з'явилися перукарні, де чесали дам і голили чоловіків.
Про косметичних недоліках і шкірних хворобах, про косметичних засобах багато писав Гіппократ. У його працях можна знайти поради та рецепти притирань-для жінок з зів'ялої шкірою, засоби для усунення запаху з носа, рота, засоби для чищення зубів, для пом'якшення шкіри та усунення пігментних плям, для ароматизації тіла і плаття і величезна кількість інших косметичних рецептів.
http://obrazzhizni.com/beauty/from-the-history-of-cosmetics/greece.html посилання на додатковий матеріал по косметиці
