Афінська система вихованнявідрізняласявідспартанської. Афінипрагнули до поєднаннярозумового, морального, естетичного та фізичногорозвитку. Мета виховання – гармонійнорозвиненаособистість(“калокагатія” – внутрішня та зовнішнядосконалість).
До 7 роківхлопчиків і дівчатоквиховували в сім’ї. Відтак хлопчики навчались в школах, а дівчатказдобувалидомашнє,сімейневиховання, привчались до домашньогогосподарства.
Хлопчики 7-14 роківнавчались у приватних школах граматистів і кіфаристів. Заняття проводили вчителі, якіназивались дидаскалами (від гр. “дидаско” - навчаю). Учнів додому і в школу супроводжували раби-педагоги. У школах граматистів навчали писати, читати, лічити. У школах кіфаристів (музики) учнів, крім елементарноїграмоти, вчили співати, грати на музичних інструментах, декламувати уривки з “Одіссеї”, “Іліади” та ін.
З 14-15 роківпідлітки та юнаки навчались у школі палестрі (школі боротьби) п’ятиборства (біг, стрибки, боротьба, метання диска і списа), а також плавання.
Юнаки 17-18 років з родин заможнихаристократів виховувались у гімнасіях, в якихвивчали філософію, політику, літературу та займалися гімнастикою.
Юнаки 18-20 років готувалися до військовоїслужби (вивчали зброю, морську справу, військові статути, державні закони).
З IV ст. до н.е. до І ст. н.е. грецька культура поширилась на величезні території. Цей період грецької історії називають епохою еллінізму. Освітаста є громадською справою, особливе службове становище посідає вчитель. У школах починають вчитися і дівчата. Створюються підручники.
Система освіти в цей час складалася з таких ланок:
v елементарна школа грамоти (7-12 рр.)
v граматична школа (12-15 рр.)
v гімнасії (15-18 рр.)
v ефебії (18-19 рр.)
v філософська школа (20-22 рр.)
Висновок: Навчанняпочиналося з 7 років у початкові йшколі – дидаксалейону (відгрецької “дидактикос” – “повчальний”). В ній вивчалися письмо, арифметика, література, музика, малювання. Вищою ступінню була граматична школа, де для школярів з 12 до 15 років поглиблено викладалисяназваніпредмети з доповненням основ астрономії й філософії. Фізичнезагартуванняодночасновідбувалося в спеціальномукомплексі – палестрі. Переліченітипинавчальнихзакладівбулиприватними. Наступнуосвітнюступінь – гімнасіюфінансувала держава. В ній юнаки 16-18 роківвивчалитакіпредмети як риторика, етика, логіка, географія, а такожгімнастика. Післягімнасіїможнабуло стати ефебом – учнемвищогонавчального закладу. В поліснуепохувінотримуваввійськовуспеціальність, а в елліністичну – цивільну. Своєрідною формою вищоїосвіти стали гуртки. Вони формувалисянавколовеликихвчених.
