За відмінювання іменників II відміни слід звернути увагу на деякі складні для вживання відмінкові форми.
У родовому відмінку іменники чоловічого роду залежно від їх лексичного значення мають закінчення -а (-я) та -у (-ю).
Закінчення -а (-я) Закінчення -у (-ю)
мають іменники, які означа- мають іменники, які означають: ють: назви збірних понять: колективу, назви істот, осіб: учителя, то- люду, ансамблю; варииш, вола, Діда Мороза; назви маси, речовини: чаю, бензину назви предметів: ножа, глобу- (але хліба, вівса); са, зошита; назви установ, закладів, орга- назви тварин і дерев: ведмедя, нізацій: інституту, клубу, театру, вовка, клена; комісаріату; назви мір довжини, площі, назви будівель та їх частин: вокзалу, ваги, об'єму, часових про- палацу, поверху, коридору (з наго-міжків: метра, гектара, лосом на закінченні -а (-я): млина, кілограма, кілометра, тижня, гаража, куреня, а також у назвах місяця (але року, віку); архітектурних деталей: карниза); іменники з термінологічним назви явищ природи: дощу, вітру, значенням: квадрата, атома, туману, граду; ромба, відмінка, числівника, назви держав і територій: Кавказу, підмета; Донбасу, Китаю, Казахстану; власні назви населених пунк- назви абстрактних понять, станів, тів: Києва, Харкова, Лондона, процесів, суспільних і наукових Обухова; теяш'.руху, мітингу, польоту, бігу; гідроніми з наголошеним назви відчуттів: болю, жалю, стра-закінченням: Дніпра, Дінця, ху; Дністра (але Нілу, Єнісею); назви просторових понять: лугу, назви місяців, днів тижня: майдану (але горба, хутора); жовтня, понеділка, вівторка, назви ігор, танців: футболу, хокею, четверга; вальсу (але гопака, козачка); зменшені форми: садка, ліска, терміни іншомовного походження: ярка. синтезу, імпульсу, сюжету. Деякі іменники мають паралельні закінчення -а (-я) чи -у (-ю) залежно від: а) значення: каменя (одиничне) - каменю (збірне); листопада (місяця) - листопаду (пори опадання листя); блока (частини споруди) - блоку(об'єднання держав); б) наголосу: мости - мосту; столи - столу; полки - полку.
У давальному відмінку однини іменники чоловічого та середнього роду, що означають назви живих істот, мають закінчення -о в і, -вві (-сві) та -у (-ю) Петрові, начальникові, журавлеві, немовляткові і Павлу, шахтарю, добродію, не* мовлятку. Якщо поряд вживаються два іменники чоловічого роду у давальному відмінку, перший із них слід вживати із закінченнями -ові, -вві (-єві), а наступний - з>*у (-ю) директорові Кравчуку Андрію Петровичу, деканові Голубенку (закінчення -ові, -вві (-єві) переважають у назвах істот, -у (-ю) - у назвах неістот).
У знахідному відмінку однини іменники, що називають конкретні предмети, мають паралельні форми: купив плащ і плаща; знайшов олівець і олівця.
В орудному відмінку поряд із закінченнями -ом, -ем (-єм) (майданом, болем) вживаються закінчення -ям: знанням, обличчям та -им, яке мають прізвища на -ов, -ев (-ее), -ів (-їв), -ин, -ін (-/##): Виноградовим, Гаршиним (але: Дарвіном, Чапліном).
