пользователей: 21281
предметов: 10473
вопросов: 178149
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

3 курс 2 семестр:
» СССР
» ccch 2
3 курс 1 семестр:
» CИД
» СИД 2
» rubel
» Папенко
2 курс 2 семестр:
» Мотрук
» СИТ
» Котляров
» Мельничук
II семестр:
» второй модуль Россия
» Первый модуль Россия
» Давня
» Екзамен Українська Етнологія
» English
» Античність
» етнологія
» Первый модуль Этнология
» первый модуль - нова история Украины
» первый модуль - нова история Украины 2
» второй модуль философия
» Українська мова
» Спецкурс - греки
I семестр:
» История первобытного общества
» История Древнего Востока

Культ пращурів в обрядах українців.

Для Традиційних уявлень українців, як і для багатьох інших народів іем ної кулі, модель світу складалася з небесного, земною и потойбічного, Світоглядні уявлення відбивалися в поглядах на померлих родичів як таких, котрі здатні опікуватися добробутом і щастям живих. У духовній культурі українців до недавніх часів зберігалося чимало традицій поклоніння своїм померлим родичам. Найвиразніше це виявляєтьсяв календарній та родинній обрядовості, під час особливо значущих подій в особистому житті людини чи кульмінаційних точок у природі, зокрема при зміні пір року. За давніми віруваннями багатьох народів світу, шанобливе ставлення ю померлих зумовлює благодатну дію на живих, сприяє регулярним змінам у природі, урожайності полів і садів, плодовитості й розмноженню. У новорічній обрядовості українців поминання померлих відбувалося піл час Святого вечора. Основна обрядова страва Святвечора - кутя з медом була поминальною. Миску з кутею і ложками в ній залишали на ніч па столі (у деяких місцевостях на покуті), ставили воду й вішали чистий рушничок, щоб душі родичів могли бути на святковій трапезі. За повір'ям, померлі сходилися до хати звечора, і коли домочадці сідали за стіл, то дмухали на паву перед тим як сісти, "щоб не присісти чиюсь душечку". Спеціально випечений різдвяний хліб-книш, який давали на Новин рік посівальникам в окремих селах Галичини, мав назву "душа", що ГЯКОХ пов'язано з шануванням душ померлих. У дні переходу від зими до весни, з проводами зими поминали й померлих. Так, в окремих районах України (Волинь, Полісся) готувалипироги з сиром і залишали на покуті на всю ніч в останній день . Найвеличніші поминання припадають на перший Післявеликодній день. І це не випадково, бо з зимового сну пробудилася й ожила.Умилостивлені шановані пращури будуть сприяти добру, врожайності, шлюбам, д<м гаті У західних областях поминальні післявеликодні дні називають "могилки", "діди", на Київщині — "гробки", "проводи". Тиждень після Зелених свят (Русальний Великдень) є також поминальним для утоплеників, померлих нехрещених дітей. На Спаса літо з осінню зустрічається. Цей день та день напередодні є поминальними, як вияв вдячності за новий урожай, прохання забезпечити врожайність на наступний рік. Від Покрови, яка символізувала прихід осені, поминали померлих щосуботи. Справляли поминальні обіди вдома, а також носили "мисочки" до церкви і там відправляли панахиду. Розносили паляниці, калачі бідним та старим людям на селі. Особливо важливими поминальними осінніми суботами були:Кузьми-Дем'янова, Михайлова, які випадають на перехідний період вії осені до зими. Найповніше збереглися традиції осіннього поминання на Лівобережжі та Поліссі. Зокрема, на Чернігівщині в Дмитрову суботу йшли до церкви поминати "дідів". Брали по п'ять паляниць, склянку меду і пару яєць, як на Великдень і Трійцю.На Полтавщині та Сумщині відправляли панахиду в церкві, але ще й обов'язково скликали на поминальний обід до хати.

 


21.06.2015; 00:07
хиты: 132
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь