пользователей: 21204
предметов: 10449
вопросов: 177330
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

3 курс 2 семестр:
» СССР
» ccch 2
3 курс 1 семестр:
» CИД
» СИД 2
» rubel
» Папенко
2 курс 2 семестр:
» Мотрук
» СИТ
» Котляров
» Мельничук
II семестр:
» второй модуль Россия
» Первый модуль Россия
» Давня
» Екзамен Українська Етнологія
» English
» Античність
» етнологія
» Первый модуль Этнология
» первый модуль - нова история Украины
» первый модуль - нова история Украины 2
» второй модуль философия
» Українська мова
» Спецкурс - греки
I семестр:
» История первобытного общества
» История Древнего Востока

Збиральництво, рибальство і мисливство в Україні.

Мисливство в Україні має глибокі і давні традиції. В епоху палеоліту во-10 було основним заняттям і джерелом існування людей. У мезоліті через кризу мисливського господарства, спричинену зникненням великих стадних гварин і недосконалістю старих мисливських знарядь господарське значен­ні полювання зменшується. З переходом до відтворювального господарства мисливство, поряд із землеробством і скотарством, продовжувало відігравати значну роль у забезпеченні населення м'ясом і хутром. Середньовічні ліси були багаті на різноманітну дичину. Тут водилися, ведмеді, бобри, дикі коні, тури, зубри, олені, лосі та ін. Землі з мисливськими угіддями (ловищами, бобровими гонами) належали князям і феодалам, які часто дарували їх своїм слугам. У маєтках існували професійні руни мисливців, для яких ловецтво було основним заняттям: ловчі, сокольники, пташники, бобровники та ін. В період Литовського князівства, як і в попередні часи, все населення платило данину хутрами. У ХVI СТ. кожне дворище м. Ратного на Волині давало три білки.. За користування мисливськими угіддями встановлювалась окрема плата: за бобрів — "боброваданина" "ообровиче"), за білок і лисиць — "ловщизна". Масове знищення лісів почалося з XVI ст. через великий попит на лісові овари на зовнішньому ринку. Скорочення лісової поверхні та непомірне полювання вплинуло і на чисельність дичини. На рубежі XVII—XVIII ст. закінчився етап промислового полювання на хутряних звірів. Полювання втратило значення загальнодержавного промислу. На цей час зникли благородні олені, соболі, вимерли від хвороб європейські тури, шкури і роги яких іаділялися великою магічною силою. Виготовлені зі шкури тура пояси, за народними віруваннями, полегшували пологи. Роги тура підкладали під фундамент будівлі, вірячи, що вони приносять щастя. До XIX ст. повністю никли зубр і тарпан. Наприкінці XIX — на початку XX ст. на межі зникненнябули ведмеді, лосі, рисі, росомахи, бобри, видри, борсуки. Основнимиоб'єктами полювання в цей час стали дикі свині, кози, вовки, лисиці, видри, куниці та інші дрібні звірі, а також дикі качки, гуси, дрофи, пухарі, рябчики, тетеруки, куріпки, перепілки. Способи полювання, які застосовували мисливці, можна об'єднати у дві руни: активне полювання (із вогнепальною зброєю, піками, сокирами тощо) і полювання із самоловами — пристосуваннями, які самі затримували, а Рибальство, поряд зі збиральництвом і мисливством, було одним з основних занять первісної людини. Виникнення рибальства вчені датують епохою мезоліту. Наступна група риболовних пристосувань — гачкові снасті, серед яких: вудка, переметцовга мотузка, по якої прив'язували волосінь і гачками; Жерлиця і кружки і з м повні 111 у к; доріжка для повні сомів. Найдавнішими рибальськими знаряддями є ударнії колючі снасті; ості пристосування у вигляді вил, що мали від 2 до 12 зубів із зазубринами, яки ми кололи рибу біля берега або ополонок, били з човна, найчастіше і підсвічуванням — на посвіт; колотушка — палиця з потовщенням на одному кінці — і щемець, виготовлений із гілки Г-подібної форми, якими глуши ли рибу по первольодку. Довго зберігалися примітивні способи ловлі риби без риболовних прис­тосувань — ловля руками ("перерування"), отруєння водойми тощо. Риболовний промисел супроводжувався певними віруваннями, іаборо нами і прикметами. Особливу увагу звертали на виготовлення рибальських пристосувань. На Західному Поліссі вважали, що найсприятливішим часом для заплітання снасті є дні, коли на вулицях ходить багато народу: ярмар кові дні; святкові дні, коли всі люди йдуть до церкви. Добре було закласти пастку в день весілля в селі, коли гості йдуть до молодої. Рибалки добре зпа ли звички і повадки риб, коли, де і як вони нерестяться, якими пастками їх найкраще ловити в різні пори року. Побутували серед рибалок різноманітні заборони та прикмети вдалою і невдалого лову. Якщо завтра збираєшся на риболовлю, то напередодні ВВЄ чері не можна було нікуди ходити, краще сидіти вдома. Не можна ловити ри бу на великі свята. Якщо по дорозі до водойми першим зустрів чоловіка лов буде вдалим, а якщо жінку та ще й старшого віку — не пощастить. Пе ред початком лову потрібно було перехреститися, прочитати "Отче наш" і попросити у Бога доброго улову. Окремі рибалки "клали хрест" па ри бальські пастки, інші, навпаки, рекомендували на них поплювати. Виловлену рибу використовували для власного споживання і продавали. Рибу їли свіжою, в'ялили, сушили, рідше — солили. Найбільше риби сію живали в пости. її додавали до юшки, борщу, картоплі тощо. Спеціальних рибних страв майже не готували, за винятком рибної юшки і тушкованої риби. Риба використовувалася і як обрядова страва. На Святвечір готували варену, смажену або печену рибу. Сьогодні, крім промислового, розвивається і споживче рибальство, яке впродовж другої половини XX ст. чітко розділилося на два види: аматорсь ке і браконьєрське. Аматорське рибальство перетворилося на масову форму відпочинку. Ним займаються не тільки мешканці прибережних населених пунктів, а іі тих, що знаходяться на значній відстані від водойм. Сьогодні застосовують як традиційне, так і новітнє риболовне знаряддя.


23.01.2015; 01:25
хиты: 260
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь