Найбільший внесок у російську науку зробив Михайло Васильович Ломоносов (1711-1765). Він був сином поморського селянина. У 19 років жага до знань привела його до Москви, де він поступив до Слав`Яно-греко-латинської академії, згодом, до Києво-Могилянської академії. Продовжив освіту в Німеччині. Повернувшись на батьківщину був прийнятий дна роботу в Академію наук. Свою діяльність він розгорнув у багатьох напрямках: від літератури, мистецтво, історії до науки. Він писав оди, створив мозаїчне панно „Полтавська битва” (відновивши рецепт створення смальти). Заснував новий напрям в науці – фізичну хімію. Довів, що оточуючий світ, є постійним рухом матерії, яка складається з атомів, що утворюють молекули. Велику увагу приділяв вивченню електрики, довівши, що іскра і блискавка мають однакову природу. Довів, що Венера має атмосферу. Пояснив природу Північного сіяння. Весь перелік винаходів, інженерних рішень ученого зайняв би не одну сторінку. Переймався підготовкою власних учених.
Друга половина ХVІІІ ст. принесла багато нового у розвиток літератури. Воєнні перемоги, сходження монархів на престол породили торжеств енні вірші – оди. Серед авторів виділялися М.Ломоносов і Г.Державін. Успіхом у читаців користувалися п’єси Д.Фонвізіна „Брігадір”, „Недоросль”, які були сатирою на російське дворянство. Великий гнів у Катерини ІІ викликав твір О.Радіщева „Подорож з Петербурга у Москву”, в якому він викривав всі вади російського кріпосництва. За цей твір ін і поплатився.
Небувалого розмаху у цей час набуло кам`яне світське будівництво особливо у Москві та Петербурзі. Шедеврами архітектури тієї доби стали Зимовий палац у Петербурзі (Знаменитий Ермітаж), а також палацові комплекси у Петергофі та Царському Селі, які створив італійський архітектор Варфоломій Растреллі. Також проявився талант російського архітектора В.Баженова. За його проектом був збудований величний Будинок Пашкова (тепер головна будівля Державної бібліотеки Росії). Будівля Московського університету була зведена за проектом іншого талановитго митця М.Казакова. Більшість архітектурних шедеврів створювалися у стилі рококо і класицизму.
Не менші успіхи мав живопис цієї доби. Серед талановитих майстрів виділялися два вихідця з України Д.Левицький (1735-1822) і В.Боровіковський (1757-1825). Портрети написані ними відносяться до шедеврів світового рівня. Зображаючи діячів тієї епохи, майстри прагнули показати внутрішній світ людини, а не портретну схожість.
На 1750 р. припадає зародження російського театру. Його батьком став Ф.Волков (1729-1763). Швидко розвивалася і музична творчість.
Але всі ці успіхи культури були не доступні для широкого загалу населення імперії, проте вони створили підмурок для розвитку російської культури у наступну добу.
