- боротьба проти Османської імперії з метою оволодіти узбережжям Чорного моря з Кримом, вийти до Кавказького хребта. Розв'язання цього завдання відкривало можливість освоювати Причорноморські степи, розвивати зовнішньоторговельні зв'язки через Чорне й Середземне моря, ліквідовувало небезпеку нападів Кримського ханства та Османської імперії;
- протидія намаганням Швеції повернути втрачені землі;
- участь у боротьбі за підкорення ослабленої Речі Посполитої, приєднання до Росії Правобережної України та Білорусії.
- Реалізація цих напрямів мала звести нанівець плани Франції ослабити та ізолювати Російську імперію.
Першу російсько-турецьку за часів Катерини II війну розв'язала Туреччина, яка планувала могутніми ударами вийти до Києва, Смоленська, Астрахані, вдертися на Кавказ.Восени 1768 р. війська кримського хана спустошили деякі райони України. Під ударами російських військ кримчани відступили, захопивши велику здобич. Наступного року воєнні дії розгорнулись у Причорноморських степах, на Балканах і Кавказі. Російські війська всюди тіснили противника.У 1774 р. війна скінчилася вигідним для Росії Кючук-Кайнарджійським. До Росії відійшли території між Бугом і Дніпром включно з морським узбережжям, фортеці в Криму — Керч і Єнікале, а також землі до Кубані. Крим і Кубань стали незалежними від Туреччини. Росія дістала право контролю за ситуацією в дунайських князівствах Молдавії та Валахії, що були на той час васалами Туреччини. Російські судна отримали право вільно плавати Чорним морем.У квітні 1783 р. Катерина II видала маніфест, у якому заявляла, що Крим, Таманський півострів і “вся Кубанська сторона прийняті під державу Всеросійську”. Влітку того ж року в Криму розпочалося будівництво бази російського Чорноморського флоту — міста Севастополя.Росія уклала союз з Австрією у пошуці допомоги проти турків.Воєнні дії знову розпочала Туреччина, за якою стояли Англія та Франція. Турецький флот із десантом підійшов до одного з головних пунктів російської оборони Причорномор'я — Кінбурна, гарнізоном якого командував О.В.Суворов. Бій 1 жовтня 1787 р. закінчився майже цілковитим знищенням турецького десанту: з 5 тис. турків на кораблі повернулося не більше як 500.Російські війська 1788 р. штурмом оволоділи сильною турецькою фортецею Очаків. У цій та інших операціях успішно діяв молодий Чорноморський флот під командуванням адмірала Федора Федоровича Ушакова.У 1789 р. біля річки Римніку (притока Дунаю) об'єднаний російсько-австрійський корпус перепинив шлях 100-тисячній турецькій армії та 11 вересня здобув блискучу перемогу “не числом, а вмінням”. А в грудні 1790 р. Суворов і керовані ним війська досягли нового успіху, здобувши турецьку фортецю Ізмаїл .Ці перемоги вирішили долю війни. У 1791 р. в Яссах було укладено мирний договір між Росією й Туреччиною.Туреччина відмовилася від своїх претензій на Крим. Усе Чорноморське узбережжя від гирла Дністра до Криму опинилося в межах Росії.
Війна проти Швеції 1788—1790 рр.Король Швеції Густав ІІІ вирішив скористатися з того, що Росія воювала проти Туреччини, щоб повернути раніше втрачені землі. У 1788 р. шведська армія вторглася до Фінляндії, але наразилася на сильний опір російських військ, які змусили її відступити. Наступного року російські армія і флот перейшли в наступ та оволоділи значною частиною Фінляндії. У 1790 р. головні події розгорнулися на морі. Шведський флот здійснив дві атаки на російський флот у районі Ревеля (Таллінна) та Червоної Гірки, але невдало. Після цих поразок Густав ІІІ запропонував мир; Росія погодилась.Російсько-шведська війна засвідчила слабкість Швеції та її неспроможність навіть за сприятливих умов вести боротьбу проти Росії.
Участь Росії в поділах Польщі.У другій половині XVIII ст. ослаблена Польська держава через постійні шляхетські чвари стала об'єктом втручання її могутніх сусідів – Австрії, Пруссії та Росії.У 1772 р. ці держави здійснили перший поділ Польщі. Галичина відійшла до Австрії, Східна Білорусія — до Росії, Західна Пруссія — до Прусського королівства. За другим поділом Польщі 1793 р. Правобережна Україна відійшла до Росії. Третій поділ Польщі стався 1795 р. Росія отримала Західну Білорусію, Західну Волинь, Литву й Курляндію; Австрія — Краківську, Сандомирську та Люблінську області, а Пруссія — інші землі включно з Варшавою. Внаслідок трьох поділів державну самостійність Польщі було ліквідовано. Більшу частину її земель отримала Росія.
