Культура України в XVI — першій половині XVII ст.
Загальна характеристика — Розвивалася в умовах постійного національного та релігійного утиску з боку речі Посполитої, Угор-щини, Туреччини. — Відсутність єдиного політичного і духовного цен-тру гальмувала культурний розвиток українських земель. Основні здобутки 1. Поширення книгодрукування. Першими друка-рями в Україні стали Швайпольт Фіоль (Октоїх і Часослов, 1491 p.), білорус Франциск Скорина (Псалтир і Біблія руська, 1517 p.), Іван Федоров (Євангеліє, 1569 р.). До середини XVII ст. в Ук-раїні діяло 25 друкарень.
2. Наприкінці XVI ст. в містах України виникають братства — національно-релігійні об'єднання міщан. 3. Розвиток освіти. — Початкові школи при церквах і монастирях. — Слов'яно-греко-латинські школи, де виклада-лися грецька, церковнослов'янська, латинська мови, а також «сім вільних мистецтв»: грама-тика, риторика, діалектика, арифметика, гео-метрія, астрономія, музика. —• У містах відкривалися братські школи; найкра-щими вважалися Львівська, Київська і Луцька братські школи. їхня програма була близька до слов'яно-греко-латинських шкіл. Незаможні діти й сироти навчалися безкоштовно. — Діяли протестантські, греко-католицькі, єзуїтські школи. — Відкрито перші вищі навчальні заклади: у 1576-1580pp. в Острозі заснована Острозька колегія (згодом академія) — перший вищий навчальний заклад України; її першим ректо-ром був Герасим Смотрицький. При Острозькій колегії створено видавничий гурток, на базі якого першодрукар Іван Федоров здійснив ви-давництво Букваря та Острозької Біблії. — У1632р. внаслідок злиття Київської братської та Лаврської шкіл почала працювати Києво-Могилянська колегія (за іменем першого ректо-ра — Петра Могили). У вищій школі до «семи вільних мистецтв» додавалися філософія та богослов'я, тобто програма була близькою до західноєвропейських університетів. У 1658 р. колегіум набув статусу академії.
— Розвиток книгодрукування сприяв поширен-ню шкільних підручників. У1574 р. видано Бу-квар Івана Федорова, у 1596 р. — у друкарні Віденського братства вийшли «Граматика сло-венська», «Буквар» і «Лексис» Лаврентія Зи-занія; у 1619 р. була «Граматика словенська» Мелетія Смотрицького.
4. Офіційна руська мова вбирає українські народні розмовні елементи, з'являються твори, написані українською книжною мовою. Пам'яткою того часу є Пересопницьке Євангеліє — рукописний переклад Євангелія з церковнослов'янської на ук-раїнську мову (1556-1561 pp.), наякому внашчас українські президенти складають присягу. 5. Усна народна творчість у значній своїй частині була присвячена козацьким походам, національ-но-визвольній боротьбі: пісні й думи — «Маруся Богуславка», «Самійло Кішка», «Пісня про Бай-ду» тощо. Як правило, пісні супроводжувалися грою на бандурі, кобзі, лірі та інших музичних інструментах. 6. Література мала різноманітні жанри:
— полемічна література, що відображала по-леміку між католиками, уніатами й право-славними (І. Вишенський «Послання до єпис-копів»; М. Смотрицький, «Тренос» («Плач»); І. Борецький «Протестація»); була спрямо-вана проти полонізації та покатоличення ук-раїнського народу;
— історичні мемуари (Б. Баліка «Про Москву і про Дніпро, царька московського неправди-вого»);
— політична публіцистика (С. Оріховський-Рок-солан, якого називали «українським Демосфе-ном»);
— латиномовна поезія; — перекладна література: лицарські романи, пе-рекази, драматичні твори.
Продовжується літописання: Густинський літо-пис (до 1597 p., автор невідомий), Львівський літопис (1498-1649 pp.), Острозький літопис (1500-1636 pp.).
Teaтр і драматургія: — зі шкільним театром були пов'язані драма-тичні твори — як релігійного, так і побутово-комедійного змісту; — у першій половині XVII ст. з'являється вер-теп — мандрівний ляльковий театр.
10. Архітектура: — будівництво оборонних споруд, міст-фортець (Станіслав, Тернопіль, Броди), культових спо-руд, міського житла; — архітектурні стилі: готичний та ренесанс — пе-реважно в Північно-Західній Україні, бароко — по всій Україні. Найвидатніші пам'ятки — ан-самблі Печерської лаври, Кирилівського мо-настиря, Софійського собору в Києві, церкви Чернігова та Переяслава.
11. Образотворче мистецтво:
— художники об'єднуються в цехи; видатні пред-ставники тогочасного живопису — Ф. Сенько-вич, М. Муха, А. Попович;
