Причини переходу до непу: — глибока економічна криза як наслідок громадян-ської війни та політики «воєнного комунізму» (розру-ха, закриття підприємств, падіння виробництва про-мислової й сільськогосподарської продукції тощо);
— політична криза (масовий опір політиці більшо-виків — селянські повстання, страйки робітників, виступи в армії, на флоті);
— спад революційної хвилі на Заході, відкладення ідеї «світової соціалістичної революції»;
— початок реалізації плану ГОЕЛРО (Державна комісія з електрифікації Росії), який передбачав будівництво електростанцій, заводів в Україні (ре-алізація цього плану вимагала надмірної витрати матеріальних ресурсів).
Березень 1921 р. —- рішення X з'їзду РКП(б) про перехід до нової економічної політики (непу).
Особливості непу в Україні:
— неп в Україні був запроваджений пізніше, ніж у Росії (у 1922 р.);
— висока ставка продподатку;
— застосування репресивних заходів при вилученні продподатку;
— введення непу в умовах голоду 1921-1923 pp., що відсунуло нормалізацію становища в сільській місцевості на рік-півтора;
— широка підтримка українським населенням за-ходів непу.
Результати непу:
— зростання господарчої ініціативи, зацікавленості у результатах праці, що призвело до підвищення продуктивності праці;
— швидкі темпи відбудови народного господарства країни;
— зростання життєвого рівня населення;
— конфлікт між ринковими відносинами та адміні-стративно-командною системою, незмінність ав-торитарного характеру політичної системи пород-жували сумніви щодо тривалості непу.
