пользователей: 21231
предметов: 10456
вопросов: 177504
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ


Охарактеризуйте українське національне відродження у другій половині ХІХ ст. Висвітліть діяльність українських Громад, москвофілів та народовців.

Перші товариства «Громади», як осередки української інтелігенції виникли в Києві та Петербурзі у 50-х роках XIX століття. Повернувшись після амністії із заслання, колишні члени Кирило-Мефодіївського тов. у 1859 р. створили у Петербурзі першу українську громаду — культурно-освітню організацію, яка сприяла розвитку народної освіти, свободі літературного слова, поширенню наці. ідеї, формуванню національної свідомості.Виникають громади в Харкові, Полтаві, Чернігові, Одесі. Найвпливовішою в цей час була Київська громада, лідери — В. Антонович, Т. Рильський, А. Свидницький, П. Житецький.

У 1878—1882 pp. M. Драгоманов у журналі «Громада», Швейцарії, виклав програму укр. руху:

  • демократизм (парламентська влада, надання громадянам демократичних прав і свобод);
  • федералізм (децентралізація, запровадження громадського самоврядування, розбудова держави знизу вгору, Україна — автономне утворення у складі федеративної Російської республіки);
  • європеїзм (зв´язок країни із Західною Європою — джерело прогресивного розвитку);
  • культурництво (боротьба має вестися винятково просвітницькими формами та методами);
  • еволюційність (висування поміркованих вимог, підштовхування знизу реформаційного процесу).

Москвофіли бачили опорою в боротьбі проти полонізації Росію. Отримували фінансову та організаційну допомогу з Москви. У 60-80-х роках XIX ст. займали провідне становище в громадському житті Західної України. Керівники: Я. Головацький, І. Гутале-Б. Дідицький.

Програма — Не визнавали існування українського народу його мови. — Вірили у провідну роль Росії серед слов'янс народів. — Виступали за приєднання західноукраїнських мель до Росії.

Діяльність

  1.  У 1870 р. москвофіли заснували політичну ганізацію — Руську раду, яку вважали наступе цею Головної руської ради.
  2. Очолювали громадські й культурні устансї Львова — Ставропігійський інститут, Народний дім, Галицько-Руську матицю.
  3. Видавали газети в Галичині, Буковині, Закіїг патті, науково-літературні збірки, де пропагуй ли свої ідеї. Спекулювали на вірі селян у рос_г ського «доброго царя», який вирішитьсоціальн: економічні проблеми.
  4. Створили «язичіє» — суміш російської, української , польської та церковнослов'янської мов, і подавали як руську мову. 5. Вели боротьбу з пияцтвом, створ или братство і тверезості.

Значення діяльності москвофілів — Сприяли денаціоналізації українців Галичині Буковини, Закарпаття. — Відіграли певну роль у підвищенні культурн:-освітнього рівня селянства і робітників.

Народовці (українофіли) — національна українська течія, що зародилася в 60-х роках XIX ст., пред ставники якої (в основному — молода українські інтелігенція) доводили самостійність українського народу та мови. Керівники: К. Климкович, Є. Згарський, Ф. Заревич.

Програма — Єдність усіх українських земель, необхідність їх  об'єднання в одній державі; — розвиток єдиної української мови; — створення української літератури на народній ос-нові.

Народовців підтримували діячі національногс руху Наддніпрянської України.

Діяльність 1. Створювали українські громади зі студентів тг старшокласників, установили контакти з пред-ставниками громадівського руху Наддніпрянщк ни. Пропагували твори І. Котляревського, Т. Шевчен-ка, Г. Квітки-Основ'яненка та інших. І Видавали журнали («Вечорниці», «Русалка», «Мета», «Правда») та газети (селянська газета «Батьківщина» (1879 p.), щоденна українська газета «Діло» (1880 р.)). Були ініціаторами створення у Львові першого професійного українського театру (1864 p.).  Створювали товариства, установи, гуртки для про-паганди своїх поглядів: — культурно-освітнє товариство «Просвіта» (1868р.), яке організовувало читальні у містах і селах, де можна було ознайомитися як з ху-дожньою, так і зі спеціалізованою літературою з сільського господарства; проводило літера-турні вечори та лекції; фінансувало діяльність кооперативів. Першим головою «Просвіти» був А. Вахнянин; — Літературне товариство ім. Т. Г. Шевченка (1873 p.), створене з метою розвитку україн-ської мови й літератури, видавало журнали «Правда» й «Зоря», художню літературу. Із 1892 р. Літературне товариство ім. Т. Г. Шев-чевка було перейменоване на Наукове товариство * Г. Г. Шевченка; у складі товариства працювали г—:?ико-філософська, філологічна та математично-тг згродничо-медична секції. У1897-1913 pp. Товари-з: очолював видатний історик М. С. Грушевський.


11.02.2015; 01:46
хиты: 280
рейтинг:+1
Гуманитарные науки
история
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь