пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

4. Висвітліть концепції етнічного походження Київської Русі. Охарактеризуйте особливості етнополітичного життя Галицько-Волинського князівства.

1. Давні літописи про походження Київської Русі.

Найдавніший руський літопис – «Повість минулих літ» - заснування державності на східнослов’янських теренах приписує норманам (варягам), яких звали «русь». Три норманських брати Рюрик, Синеус і Трувер прийшли до словен, де заснували місто Лагоду, залишивши в ньому найстаршого Рюрика. Всю владу перебрав Рюрик. Прийшовши до озера Ільменя, він заклав Новгород і сів там княжити. В Новгороді були словени, в Полоцьку – кривичі, в Ростові – весь, в Муромі – мурома. Аскольд і Дір рушили по Дніпру і побачили вони городок, який поставили троє братів Кий, Щек і Хорив. Вони зостались там, зібрали багато варягів і почали володіти полянською землею.

2.Норманська та антинорманська теорії.

Точиться дискусія між так званими норманістами й антинорманістами. Позанаукове трактування цієї проблеми було започатковане у середині XVIII ст. в Санкт-Петербурзькій академії наук у полеміці між Г. Міллером та М. Ломоносовим. Перший доводив, що Київську Русь заснували нормани, а другий рішуче спростовував цю версію.

Незалежно від того, ким були Аскольд і Дир – норманами, чи останніми представниками полянської князівської династії Кия, як вважає більшість вчених, – у часи Аскольда Русь охоплювала найближчі до Києва території племінних союзів полян, деревлян, дреговичів, та південно-західних сіверян. Це дає підстави вважати норманську теорію спростованою. Нормани в IX-XI ст. відігравали на Русі активну політичну роль. Безперечне скандинавське походження Рюрикової династії. Перша руська держава постала з поєднання багатьох, а не лише окремих чинників; варязький був лише одним з них.

3. Пантюркська теорія.

Згідно з нею династія київських князів була тюркського походження, а Давньоруська держава відповідно утворена Хазарським каганатом. Фахівці теж її відкинули як таку, що не має нічого спільного з історичною дійсністю. Заслугою хазарів було лише те, що вони змушували східних слов’ян консолідувати сили для боротьби за своє існування. Руська земля розвивалася і міцніла в боротьбі з хазарською експансією.

4.Хозарська гіпотеза.

В сер. VII ст. тюркомовні племена утворили в пониззях Дону й Волги та на Північному Кавказі могутню державу – Хозарський каганат. У VIII ст. він підкорив слов’янські племена полян, сіверян, радимичів та в’ятичів. У Конституції Пилипа Орлика (1710) стверджувалось, що хозари-козаки першими прийняли християнство ще до Володимира Святого. Це означало, що протоукраїнська держава, де головною силою були хозари-козаки, раніше за Володимира прилучилася до європейської цивілізації. Постала гіпотеза на основу пошуку протидії політиці Москви, П. Орлик і висунув тезу про хрещення «хозар-козаків», наголошуючи, що вони раніше навернулися до цивілізованого світу, не маючи ніякого відношення до Москви.

Істориками не була сприйнята всерйоз. Археологічні дослідження давнього Києва свідчать про місцеву слов’янську самобутність його матеріальної культури.

Насправді Русь і Хозарія були паралельними утвореннями, що розвивалися в однакових хронологічних межах, а ті слов’янські племена, які підкорялися Хозарії, у процесі становлення Київської Русі поступово переходили під її владу. До того ж руси неодноразово вторгалися у хозарські землі. У 60-ті роки X ст. внаслідок війни з русами Хозарська держава перестала існувати.

5. Кельтська теорія.

Засновник - український політик, правознавець Сергій Шелухін (1864–1938), запропонував теорію наприкінці 1920-х років. На його думку, народ «русь», який розміщується літописцем поряд із англами та галлами, може бути ототожнений з рутенами – кельтським плем’ям, яке у І ст. до н.е. зафіксоване Ю. Цезарем на півдні Галлії, у межиріччі Рони та Гаронни.

Особливості етнополітичного життя Галицько-Волинського князівства.

Галицько-Волинське князівство (1199 – 1349) було одним з найбільших князівств періоду феодальної роздробленості Русі. Туди входили Галицька, Перемишльська, Звенигородська, Теребовльська, Володимирська, Луцька, Белзька, Холмська та Берестейська землі, а також Пониззя та територія між Дністром, Дунаєм і Східними Карпатами.

Проводило активну зовнішню політику в Сх. і Центр. Європі. Головними ворогами були Польща, Угорщина та половці, з середини 13 століття — Золота Орда і Литва. Для протидії сусідам Г-В княз. укладало союзи із католицьким Римом і Тевтонським Орденом.

 Г-В князівство було моноетнічним. Особливістю його етнічного розвитку було втручання іноземців в міжусобні війни між князями Волині та Галичини, участь у внутрішніх конфліктах між боярством та князем. Боротьба за об’єднання г-в земель набувала характеру визвольної боротьби за незалежність українських земель.

Джерела згадують про іноземних поселенців в деяких найбільших містах: вірмени, чехи, угорці, німці та ін. Помітну частину населення Г-В князівства складали молдовани. Пізніше, з XVIст. відбулось масове переселення їх на Лівобережну Наддністрянщину та Буковину, як наслідок репресій турецьких завойовників та посилення експлуатації з боку власних господарів.


20.06.2014; 16:38
хиты: 126
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь