Під історією України ми розуміємо історію українського народу на основних землях його поселення, а також історію його предків, від найдавніших часів до сьогодення.
Принципи вивчення історії України
1. Принцип історизму - як явище виникло, які етапи розвитку пройшло, коли припинило своє існування або дало поштовх для виникнення нового явища. Вимагає щоб кожне положення розглядалося тільки у зв'язку з іншим, з конкретним досвідом історії.
2. Принцип об'єктивності вимагає, щоб людина вивчала всю суму фактів, давала правдиву інформацію, а не підганяла їх під схему.
3. Хронологічний принцип вимагає обов'язкового закріплення у пам'яті хронологічних дат. Дати - це вирішальна умова вивчення історії.
Основи періодизації історії України. На основі цих принципів провадиться періодизація історії України:
1. Первіснообщинний лад або праісторія /200.000 р. до н.е. - ІХ ст. н.е./
2. Феодальний лад /приблизно з ІХ ст. до середини ХІХ ст./. В рамках цього періоду ми будемо розглядати княжу добу або Київську Русь та Галицько-Волинське князівство, польсько-литовську добу; козацьку, козацько-гетманську добу.
3. Капіталізм - з середини ХІХ ст. /реформа 1848 р. на західних землях та реформа 1861 р. в Росії / до жовтня 1917 р.
4. Культурно-національне та державне відродження України в 1917-1920 р. Українська Народна Республіка.
5. Радянський період до 24 серпня 1991 р.
6. Побудова незалежної держави Україна.
Основні джерела вивчення історії України.
1. Речові джерела - це пам'ятки матеріальної культури Головні джерела для вивчення праісторії та ранньої історії .
2. Етнографічні джерела - це пам'ятки, в яких знаходимо дані про характер і особливості побуту, культури, звичаїв народу. Використовують при вивченні всіх періодів історії України.
3. Лінгвістичні джерела, тобто дані з історії розвитку мови.
4. Усні джерела - народні пісні, історичні думи, перекази, легенди, прислів'я, приказки та ін
5. Писемні джерела - є основою історичних знань. Писемні джерела в свою чергу поділяються на 2 основні групи:
I. Це актові матеріали, які є результатом діяльності різних установ, організацій та офіційних осіб: грамоти, договори, протоколи, циркуляри, накази, статистичні дані та ін.
II. Оповідні пам'ятки - літописи, спогади, щоденники, листи, публіцистична, економічна література та інші твори.
