Калька (наподібка) (фр. calque «копія») або калькування — особливий вид запозичення: утворення нового фразеологізму, слова, або нового значення слова через буквальний переклад відповідного іншомовного елемента.
Існує декілька видів кальки:
Словотворчі або структурні кальки — поморфемний переклад іншомовного слова, напр.: «внутрішньом'язовий» — з лат. intramuscularis, де intra- «внутрішньо» та muscularis «м'язовий», «заміщення» — з англ. Substitution, «надлишок» — з англ. surplus
Семантичні кальки — запозичення переносного значення слова. Це корінні українські слова, які під впливом слів-відновників з іншої мови набувають нового значення, напр.: «обмежений» в значенні «тупенький, тупоголовий» — з фр. borné «обмежений (як про територію, так і про людину)», «уподобання споживачів» — з англ. consumer preferences, «насичення попиту» — з англ. demand saturation, «центрист» в значенні «особу, яка обіймає помірних політичних поглядів» — з фр. Centriste, «блискучий» із значенням «надзвичайний, довершений» — з фр. brillant
Фразеологічні кальки — дослівний переклад фразеологізму, напр.: «тут собака заритий» в значенні «у цьому суть справи» — з нім. da ist der Hund begraben, «не в своїй тарілці» що означає «не по собі» — з фр. ne pas dans son assiette, «сліпа покірність» — з нім. blinder Gehorsam, «багато галасу даремно» — з англ. much ado about nothing
Напівкальки — відносяться до неповного перекладу з іншої мови: частину слова або вислову перекладається, а частина залишається без перекладу, напр.: «антитіло» — з фр. Anticorps «телебачення» — з грец. tele — «далеко» «гуманність» — з нім. Humanitat «ф'ючерсна угода» — з англ. futures agreement «ефект доходу» — з англ. income effect «проковтнути гірку пілюлю» в значенні «мовчки вислухати докір» — з фр. avaler la pilule
Кальки виникають як реакція носіїв мови на різке зростання кількості прямих запозичень. Співвідношення калькованих слів та прямих запозичень у різних мовах різне. У деяких мовах (ісландська, тибетська) створення кальки — майже єдиний спосіб засвоєння іншомовної лексики.
Найбагатша лексичними ресурсами мова не може задовольнити зростаючих потреб науки в номінації своїх понять. Відсутність власних номінативних засобів спричиняє до появи в мові запозичень, які є одним з активних джерел поповнення терміносистем.
Міжнародна співпраця в галузі науки та техніки викликає потребу інтернаціоналізації лексики технічних терміносистем, тобто використання мовами, що контактують, подібних засобів відображення інтернаціональних понять.
Нині різко зростає потік науково-технічної інформації, що відповідно сприяє розвитку технічної термінології. Поняття технічна термінологія в широкому значенні – це сукупність лексичних мікросистем, пов’язаних з технікою та виробництвом; у вузькому значенні – термінолексика окремих галузей техніки, промисловості.
Термінологія – це той лексичний пласт, в якому найбільш виразні міжмовні контакти. У різний час технічна термінологія поповнювалася за рахунок грецьких, латинських, німецьких, англійських та французьких запозичень.
У нашій статті ми розглядатимемо роль запозичень у становленні української технічної термінології.
Найбільшу кількість запозичень становлять латинізми, які з’явилися в українській мові у 60-70-х роках ХІХ століття. З латинської мови запозичено такі терміни: агломерація (від лат. agglomero – приєдную, нагромаджую), вібратор (від лат. vibro – тремчу, коливаюсь), детектор (від лат. detector – відкривач), індукція (від лат. indicator – вказую, визначаю), конденсатор (від лат. condensare – згущую), трансформатор (від лат. transformo – перетворюю, змінюю), сепаратор (від лат. separatus – відокремлювач) тощо.
З грецької мови запозичено такі поняття: автодин (від гр. αύτόζ – сам + δύν(αμιζ) – сила), автомат (від гр. automatos – який діє самостійно), диск (від гр. δίοχοζ – плоский круг, плоска пластинка), гістерезис (від гр. hysteresis – відставання, запізнювання в часі реакції тіла), реостат (від гр. ήλεκτρον – янтар + τόνοζ – напруга), синхронізація (від гр. δύγχρονοζ – одночасний) та ін.
З німецької мови запозичено чимало термінів, значна частина яких позначає електротехнічні та гірничі поняття: вентиль (від нім. Ventil – клапан, від лат. ventivo – дму, продуваю), демпфування (від нім. dämpfen – глушити, гасити), зумер (від нім. Summer від summen – дзижчати), сигнал (від нім. Signal – знак), флюс (від нім. Fluβ – потік), шлам (від нім. Schlamm – мул), штепсель (від нім. Stöpsel – букв. пробка, затичка), шунт (від англ. shunt – відгалуження) тощо.
Досить значна кількість запозичень прийшла в українську мову з французької та англійської мов, наприклад: екран (від фр. ecran – заслон, ширма), ізолятор (від фр. isolateur від isoler – роз’єднувати, відокремлювати), лак (від фр. lague – лакта), фільтр (від фр. fultra, від лат. filtrum – повсть); гетер (від англ. getter від get – досягати, уловлювати), комп’ютер (від англ. computer з лат. computo – рахую, обчислюю), скрап (від англ. scrap – відходи, метал) тощо.
В українській технічній термінології функціонує низка термінів, запозичених не безпосередньо, а через іншу мову або мови (латинську, грецьку, англійську, французьку), наприклад: метал (від лат. metallum від гр. metallоm – шахта, рудник), меню (від фр. menu, букв. – малий, дрібний, від лат. menuo – подрібнюю), резистанц (від фр. resistance, від нім. Resistenz, від лат. resisto – протидію, чиню опір), турбіна (від фр. turbine, від лат. turbo – вихор) та ін.
В окрему групу варто виділити назви одиниць вимірювання: ват (від прізвища англійського фізика Дж.Уатта), джоуль (від прізвища англійського фізика Дж.–П.Джоуля), фарада (від прізвища англійського фізика М.Фарадея), вебер (від прізвища німецького фізика В.-Е. Вебера), герц (від прізвища німецького фізика Г. Герца), ом (від прізвища німецького фізика Г.-С. Ома), ампер (від прізвища французького хіміка А. Ампера), кулон (від прізвища французького фізика Ш.-О. Кулона), байт (від англ. byte – частина машинного слова, яка складається з 8 біт), люмен (від лат. lumen – світло) тощо.
Запозичені терміни стали базою для творення похідних слів та термінів-словосполучень, пор.: агломерат – агломерація, агломераційний, агломераційний цех, агломераційне виробництво; індукція – індукційний, індукція електрична, індукція магнітна; конденсатор – конденсаторний, конденсація, конденсований, конденсатор електричний, конденсатор електролітичний, конденсатор накопичувальний; штепсель – штепсельний, штепсельна вилка, штепсельне з’єднання; ізоляція – ізолятор, ізоляційний, ізоляторний, ізолятор гірляндний, ізоляція паперова, ват-година та ін. Наведені приклади засвідчують досить високу словотвірну активність запозичених термінів: вони беруть участь у творенні складних і складноскорочених назв машин, агрегатів, процесів, що творяться за словотвірними моделями сучасної української мови.
Міжнародні терміноелементи відіграють важливу роль у мові науки та техніки, з них легко побудувати терміни в тих випадках, коли з національних терміноелементів побудувати короткий і точний термін не вдається. Слова з міжнародними компонентами були в полі зору таких дослідників, як В. В. Акуленка, Н. Ф. Клименко, Т. Л. Канделакі та ін. Окремі компоненти в українській мові досліджували І. Титаренко (авто-), Т. Чернецька (гідро-, енерго-, термо-, турбо-, мікро-, міні-, макро-, мульти-), А. Москаленко (супер-, ультра-, гіпер-, міні-, мікро-), О. Безпояско (супер-, ультра-), О. Сербенська та І. Кочан (фото-). Міжнародні терміноелементи легко поєднуються між собою і сприяють подальшому термінотворенню.
Наукова лексика охоплює кілька сотень таких терміноелементів, основою яких є греко-латинські корені. Серед латинських словотворчих компонентів, які характерні для української технічної термінології, варто виділити такі:
de- (віддалення, скасування): деактивація, деблокування, дегазатор, дегенерація, деконцентрація, демодулятор, десублімація, детоксикація, дешифратор та ін.;
ferrum- (залізо): феродинамічний, фероелектрик, феромагнетизм, феромагнетики, фероманган, ферометр, ферометрія, ферорезонанс, феросплав тощо;
multum-(багато): мультивібратор, мультипроцесор, мультиплікатор, мультипрограмування, мультисистема;
re- (знову, повторювати): реагент, реактанс, реактив, реактор, регенераторний, редукований, реконструкція, рекомбінація та ін.;
ultra- (за, понад, по той бік): ультраакустика, ультрависокочастотний, ультразвук, ультраконденсатор, ультрафільтр, ультрафільтрація тощо;
unus- (один): уніполярний, унікод, уніфікація, уніфікатор, уніфілярний та ін.;
vibro- (коливаюсь): віброізоляція, віброграф, віброметр, вібромолот, вібропоглинання, віброфон тощо;
video- (дивлюсь, бачу): відеосигнал, відеотелефон, відео карта та ін.
До грецьких словотворчих компонентів, що утворюють технічні терміни належать:
auto- (сам, автономно): автоаналізатор, автоблокування, автовізок, автогенератор, авто-гідроліз, автодиспетчер, авторегулятор, автоіонізація, автоколіматор, автокореляція та ін.;
anti- (протилежність, протидія): антигомографія, антигравітація, антидетонатор, антикаталізатор, антиклінорій, антикогерер, антипневматоліз, антиречовина тощо;
hēlios- (сонце, сонячний): геліограф, геліометр, геліоенергетика, геліостат, геліотроп, геліостанція та ін.
hydōr- (вода): гідроакумуляція, гідроакустичний, гідрогенератор, гідрогенізація, гідро-геологічний, гідродинамічний, гідрометричний, гідромодуль, гідротахометр, гідротурбіна, тощо;
macro- (великий, об’ємний): макрогенератор, макроліквація, макромолекула, макропроцесор, макросистема, макрооператор, макроструктура та ін.;
metron- (міра): барометр, амперметр, ватметр, гальванометр, магнітометр, омметр, тесламетр, фазометр, флюксметр тощо;
micro- (маленький, мініатюрний): мікроампер, мікробіоценоз, мікрогенератор, мікрограм, мікроелектроніка, мікроелектрод, мікроіндикатор, мікрокомпонент та ін.;
photo- (світло): фотоакумулятор, фотовідновлення, фотогеліограф, фотодіод, фотоелемент, фотоефект, фотоімпульс, фотометр, фотоопір, фотопомножувач, тощо;
sýnchronos- (одночасний): синхрогенератор, синхроімпульс, синхрометр, синхронізатор, синхроноскоп, синхроциклотрон, синхрофазотрон та ін.;
tele- (далеко, віддалений): телеавтоматика, телевимикач, телегамаапарат, телезв’язок, телекомунікація, телекерований, телемагматичний, телемеханіка, телерегулятор, телетайпсетер, телескопування тощо.
Освоєння українською мовою запозичених термінів є складним процесом: інтернаціональний запозичений термін «пристосовується» до законів української фонетики, орфографії, орфоепії, акцентуації, зазнає змін певних граматичних категорій, унаслідок яких входять до української парадигми відмінювання. Запозичені терміни стали основою творення цілих термінологічних гнізд, які лексично збагачують українську технічну термінологію.
