Термін — це слово або усталене словосполучення, що чітко й однозначно позначає наукове чи спеціальне поняття. Термін не називає поняття, як звичайне слово, а, навпаки, поняття приписується терміну, додається до нього. У цій різниці вбачається відома конвенційність терміна, яка полягає в тому, що вчені чи фахівці тієї або іншої галузі домовляються, що розуміти, яке поняття вкладати в той або інший термін.
Сучасна мова науки і техніки висуває до термінів певні вимоги.
1. Системність. Системність є однією з найважливіших умов існування терміна. Слово як термін існує лише у певній системі понять. Термін називає поняття й займає конкретне місце у певній системі понять, яка є відбиттям або наукової теорії, або наукової/технічної класифікації, або узагальненої ідеї /концепції в певній галузі /підгалузі знання.
Належність терміна до певної системи, тобто до певного термінополя, є його суттєвою ознакою, що відрізняє термін від звичайного слова.
2. Однозначність. Термін має називати тільки одне наукове або технічне поняття, а поняттю має відповідати тільки один термін. У своєму термінополі термін є однозначним, тому що поле грає для терміна таку ж роль, що контекст для загальновживаної лексики. Наприклад, термін «корінь» у математичному термінологічному полі має одне значення (величина, що при піднесенні її до певного ступеня дае дане число); у біологічному термінологічному полі має інше значення (частина рослини, що міститься в землі); у граматичному термінологічному полі — третє значення [головна частина слова (без афіксів), що виражае його основне (лексичне) значення].
3. Мотивованість. Мотивованість — це така мовна форма терміна, яка допомагає зрозуміти поняття, яке він позначає, без звертання до тлумачного термінологічного словника. Ця вимога не відіграє головну роль, проте вона сприяє кращому усвідомленню та запам'ятовуванню терміна. За мовною формою термін може бути повністю мотивованим, частково мотивованим і немотивованим.
Повністю мотивованим вважаються одноелементний термін, вибір якого пояснюється його дотермінологічним значенням, і багатоелементний термін, елементи якого теж пояснюються їхніми дотермінологічними значеннями.
Наприклад, математичні терміни «гіпотенуза», «трикутник». Мовна форма першого пояснюється метафоричним перенесення найменування об'єкта: у давньогрецькій мові гіпотенузою називалася кривобокість. Форма другого тер-міна визначається існуванням в українській мові слів «три» і «кут» та продуктивної моделі словотворення: числівник + іменник + суфікс.
Частково мотивованим є багатоелементні терміни, частина елементів яких пояснена, а інша - ні. Прикладом може бути технічний термін «ланцюговий грохот», що складається з двох елементів. Елемент «грохот» ми пояснити не можемо через його часткову демотивованість («грохот» — машина для розподілу сировини у процесі збагачення корисних копалин).
Немотивованим вважаємо математичний термін «ромб», тому що у перекладі з давньогрецької мови він має зна-чення «дзига».
Проте з точки зору термінознавства всі терміни мотивовані.
Наприклад, відомо, що гіпотенуза — це сторона прямокутного трикутника, що лежить проти прямого кута і що цей термін використовується у геометричній терміносистемі. У цій же терміносистемі використовуються й терміни «трикутник» та «ромб».
До технічної терміносистеми гірничодобувного обладнання належать вже відоме нам термінологічне словоспо-лучення «ланцюговий грохот».
У термінознавстві під час термінування поняття за основу береться ознака «відмітний — невідмітний». Тому іде-ально мотивованим терміном може вважатися тільки той, що складається з назви об'єкта та однієї його відмітної ознаки. Наприклад, «вісь головна», «вісь координатна» тощо.
Сьогодні велику кількість термінів створюють шляхом найменування всіх суттєвих ознак об'єкта термінування. Безумовно, що довжина таких термінів і може досягати навіть 10 і більше слів. Наприклад, криголамно-транспортний ліхтеровоз-контейнеровоз, ударно-поворотний спосіб буріння, дискова пневматична ручна пила тощо.
4. Точність. Терміни мають бути точними. Але у термінознавстві існує поняття «хибномотивований термін». Такі терміни створюються з різних причин.
• Хибне знання; наприклад, термін «азот» у давньо-грецькій мові мав значення «безживний»; у 60-ті роки XX століття стало відомим, що азот відіграє значну роль у життєдіяльності різних, у тому числі, вищих організмів, але назву цього хімічного елемента залишили без змін, тому сьогодні він вважається хибномотивованим терміном.
• Зміна ознак поняття; наприклад, поняття «чорні метали». Спочатку до них належало тільки залізо, тобто ознакою був саме колір. Зараз до складу чорних металів входить і марганець, проте він не має чорного кольору їх об'єднують спільні поклади залізо-марганцевих руд, тобто ознакою стало спільне місце залягання. Ось чому термін «чорні метали» вважається тепер хибномотивованим.
• Перенесення назви предмета, явища на інший предмет, що має подібні, але інші ознаки; наприклад, у тепе-рішній час в астрофізиці вживають термін «рівень моря на Марсі». Маються на увазі ті величини, які відповідають атмосферному тиску на рівні моря на Землі. Відомо, що моря на Марсі відсутні, тому цей термін — хибномотивований.
• Свідоме прагнення притаїти знання дійсних ознак предмета; наприклад, англійський термін «tank» (бак) -«танк» був навмисно використаний для називання нового виду військової техніки, щоб дезінформувати ворога під час першої світової війни.
5.Відсутність синонімів. Терміни-синоніми в одній терміносистемі можуть заважати взаєморозумінню фахівців.
