Промовець повинен дотримуватися ряду вимог, зокрема пов’язаних із його поведінкою:
- природність, позбавлена штучності;
- доброзичливість, повага, теплота у ставленні до слухачів;
- зосередженість, серйозність оратора;
- глибока внутрішня переконаність;
- відповідна інтонація, міміка, жести.
Вимоги до усного професійного мовлення
Усне професійне мовлення - і міжперсональне, і публічне - повинно відповідати певним вимогам, найголовнішими серед яких є такі: чіткість, недвозначність формулювання думки;
1.логічність, смислова точність, звідси - небагатослівність мовлення;
2.відповідність між змістом мовлення, ситуацією мовлення і використаними мовними засобами
3.укладання природних, узвичаєних словосполучень; вдалий порядок слів у реченнях;
4.різноманітність мовних засобів, багатство лексики в активному словнику людини (за підрахунками науковців, у повсякденному спілкуванні люди послуговуються 2-3-ма тисячами найуживаніших слів; активний словник освіченої людини (слова, які людина використовує, а не просто знає) - це 10-12 тисяч слів; для порівняння: найбільший “Словник української мови” в 11-ти томах містить понад 136 тисяч слів);
5.самобутність, нешаблонність в оцінках, порівняннях, у побудові висловлювань;
6.переконливість мовлення;
7.милозвучність мовлення;
8.виразність дикції; відповідність між темпом мовлення, силою голосу, з одного боку, і ситуацією мовлення з другого.
Ефективний публічний виступ
• суть (зміст);
• стиль (форма повідомлення);
• матеріали, наочність.
Тема:
• зрозуміла;
• чітка;
• стисла;
• відображає зміст промови;
• зацікавлює слухачів.
