Художній стиль. Коротка характеристика
Серед книжкових стилів особливо виділяється художній стиль мовлення. Так, мова його виступає не тільки (і, можливо, не стільки) засобом спілкування, а й засобом впливу на людей.
Художник узагальнює свої спостереження за допомогою конкретного образу, шляхом вмілого відбору виразних деталей. Він показує, малює, зображує предмет мовлення. Але показати, намалювати можна тільки те, що зримо, конкретно. Тому вимога конкретності – основна риса художнього стилю.
Проте хороший художник ніколи не стане описувати, припустимо, весняний ліс прямо, так би мовити, в лоб, на манер науки. Він відбере для його зображення кілька штрихів, виразних деталей і з їх допомогою створить зримий образ, картину.
Говорячи про образність, як про провідну стильової межах художнього мовлення, слід розрізняти «образ у слові», т.е . переносні значення слів, і «образ за допомогою слів». Тільки поєднавши обидва, ми отримаємо художній стиль мовлення.
Крім того, художній стиль мовлення має такі характерні особливості:
1. Сфера використання: художні твори.
2. Завдання мовлення: створити живу картину, що зображає те, про що йде розповідь; передати читачеві емоції і почуття, які відчувають автором.
3. Характерні особливості художнього стилю мовлення. Висловлювання в основному буває:
– подібним (виразним і живим);
– конкретним (описується саме ця людина, а не люди, в загальному);
– емоційним.
4. Характерні мовні засоби стилю:
– Конкретні слова: не звірі, а вовки, лисиці, олені та інші; не подивився, а звернув увагу, глянув.
– Часте вживаються слова в переносному значенні: океан посмішок, сонце спить.
– Використання емоційно-оцінних слів: а) мають зменшувально-пестливі суфікси: відерце, ластівка, біленький, б) з суфіксом-еват-(-оват-): рихловатое , червонуватий.
– Вживання дієслів доконаного виду, які мають приставку за-, що позначає початок дії (заграв оркестр).
– Використання дієслів теперішнього часу замість дієслів минулого часу (Пішов до школи, раптом бачу …).
– Вживання питальних, спонукальних, окличних речень.
– Використання в тексті пропозицій з однорідними членами. Приклади художнього стилю мовлення можна виявити в будь художній книжці.
Зверніть увагу!
Необхідно вміти розрізняти художній стиль мовлення і мову художнього твору. У ньому письменник вдається до різних функціональних стилів, використовуючи мову як засіб мовної характеристики героя. Найчастіше, в репліках персонажів знаходить відображення розмовний стиль мовлення, але, якщо того зажадає завдання створення художнього образу, письменник може вжити в мові героя і науковий, і діловий, і публіцистичний стиль мовлення. Нерозрізнення понять “художній стиль мовлення” і “мова художнього твору” призводить до сприйняття будь-якого уривка з художнього твору як зразка художнього стилю мови, що є грубою помилкою.
