Науковий стиль у слильовій системы української мови
Стилістично грамотне професійне мовлення – необхідна передумова підготовки фахівців вищої кваліфікації будь-якого профілю. Однак рівень наукової мовної культури здобувачів наукового ступеня засвідчує більше проблем, аніж позитивних зрушень на цьому полі діяльності. Витіснення державної мови на периферію наукового життя провокує недостатній автоматизм у володінні українською науковою мовою, несформованість жанрової, текстової компетенцій у науковій сфері спілкування. А потреба в цьому є, що підтверджується аналізом анкетувань, проведених серед студентів, магістрантів, викладачів вищих навчальних закладів непедагогічного профілю, а також лінгвістичним аналізом наукових текстів здобувачів наукового ступеня.
Наук. стиль:
- осн. призначення: повідомлення про результати наук досліджень, систематизації знань.
- осн. ознаки: аргументація й переконливість тверджень, однозначне пояснення причинно-наслідкових відношень, докладні висновки, викор термінологічної лексики, іншомовних слів. Характеризується високим рівнем абстракції. Переважаютьслова з виробничо-професійної галузі суспільного життя. Позбавлена оцінних характеристик, слова вжив у номінативному,прямому значенні. Характерне членування текстів на розділи, параграфи. Наявність формул, таблиць діаграм.
Осн. ф-ї. наук. стилю:
- інформативна
- епістемічна (тлумачення явищ, з’ясування гіпотез, систематизація знань)
- комунікативна
- перформативна (встановлення певних фактів або зв’язків за допомогою фактів)
- гносеологічна (впізнавання)
- когнітивна
- аргументованого доказу
- впливу
Сфера реалізації: викор упід час письма, у вигляді семінарів, конференцій. Вживання частин мови в науковому стилі мовлення є суворо нормативними. У науковій мові більшою мірою переважають іменники, дієслова, прикметники і меншою мірою займенники та частки. Метою наукового стилю є повідомлення, пояснення, тлумачення досягнутих наукових результатів, відкриттів. Найпоширеніша форма наукового стилю — монолог.
При складенні текстів наукового стилю завжди присутній попередній відбір мовни одиниць, стилістичних засобів.
Науковий стиль властивий таким жанрам: монографія, наукова стаття, дисертація, анотація, рецензія, підручник, лекція.
Науковий стиль використовує певний набір мовно-стилістичних засобів: спеціальні слова (терміни), складні синтаксичні конструкції (у яких має місце суворо впорядкований зв'язок, наприклад, за рахунок вставних конструкцій); речення, ускладнені узагальнюючими родовими найменуваннями.
Слова вживаються переважно в прямих значеннях. Експресивно-емоційне забарвлення лексики використовується надзвичайно рідко.
У текстах наукового стилю часто вживаними є цитати, посилання на першоджерела.
Моє такі підстилі:
- власне наук
- наук-популярний,
- наук-навч.
