Запозичені слова
Жодна культура світу не розвивається в ізоляції, відірвано від інших культур. Контакти народів зумовлюють культурний обмін, в тому числі обмін слів. Тому в кожній мові є запозичені слова.
Розрізняють матеріальні запозичення і калькування.
Матеріальне (лексичне) запозичення - запозичення, за якого з іноземної в рідну мову входить лексична одиниця повністю (значення й експонент). Наприклад: лазер (англ. laser, що є скороченням, яке складається з перших букв виразу light amplication by stimulated emission of radiation "підсилення світла за допомогою індукованого випромінювання"), мітинг (англ. meeting), тінейджер (англ. teenager "підліток від 13 до 19 років"), трюмо (фр. trummeau), трюфель (нім. Trüffel), кімоно (японськ., буквально - "одяг").
Калькування (від фр. calque "копія") - копіювання іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу; поморфемний переклад іншомовного слова. За калькування переймаються лише значення іншомовного слова та його структура, але не його матеріальний експонент. Так, наприклад, укр. недолік є калькою рос. недочет, самовизначення - калькою самоопределение, хмарочос - калькою нім. Wolkenkratzer (Wolke "хмара", kratzen "чесати"); рос небоскреб - калькою англ. skyscraper (sky "небо", sc râper "скребти"), рос. представлений - калькою нім. Vorstellung (vor "перед", stellen "ставити"), нім. Selbstbildung (selbst "сам", Bildung "освіта") - калькою рос. самообразование.
Крім кальок, існують ще напівкальки, коли одна частина слова запозичена, а інша калькується. Наприклад: телебачення (англ. television із гр. tele "далеко" й англ. vision "бачення"), інтербачення (англ. intervision із лат. inter "між" і англ. vision "бачення"), антитіло (фр. anticorps із гр. anti "проти" і фр. corps "тіло"). Як бачимо, і в тих мовах, із яких запозичено українською мовою слова, наведені лексеми є напівкальками.
Окремими різновидами є семантичні й словотвірні запозичення.
Семантичні запозичення - такі запозичення, коли своє слово набуває значення, яке має його іншомовний відповідник. Наприклад, слова правий і лівий, які мали значення відповідно "розташований праворуч" і "розташований ліворуч" під упливом фр. droit і gauche отримали значення "консервативний" і "революційний" (на засіданнях конвенту партія жирондистів сиділа справа, а партія монтаньярів - зліва).
Словотвірні запозичення - такі запозичення, коли власний зміст передається морфемами інших мов. Так, наприклад, слово телефон складене з давньогрецьких елементів tele "далеко" і phone "звук" у США. У давньогрецькій мові такого слова не було, як не було й таких слів, як телеметрія, агробіологія, телетайп тощо.
Запозичення можуть здійснюватися усним і писемним шляхом, можуть бути прямими й опосередкованими. В усних запозиченнях слова сильно пристосовуються до фонетики мови-запозичувачки, навіть можуть бути перекрученими. А в писемних запозиченнях кожна буква передається звуком навіть тоді, коли в мові-оригіналі якийсь звук не вимовляється. Саме через те одне й те саме слово, запозичене усним і писемним шляхом, може звучати по-різному і сприйматись як два різні слова. Наприклад, від гр. krystalios писемним шляхом запозичені укр. кристал та рос. кристалл, а усним - укр. кришталь (можливо, через німецьке посередництво) і рос. хрусталь.
Опосередковані запозичення - запозичення, які проникли із однієї мови до іншої через посередництво третьої мови (це вже запозичення запозиченого слова). Так, зокрема, слово петрушка запозичене російською мовою з польської (pietruszka) через українську. Слова гвинт, фартух, бляха, крохмаль, ринок запозичені з німецької мови [Gewinde, Vortuch, Blech, Kraftmehl, Ring) через польську (gwint, fartuch, blacha, krochmal, rynek). Грецьке алмаз потрапило до української мови через арабську і турецьку. Слово родзинки прийшло з французької мови (raisin "виноград") до української через німецьку (Rosine) і польську (rodzynki).
Проходячи через декілька мов, запозичене слово може до невпізнання змінити свою форму. Так,. Укр. жупан, шубка і юпка (діал. юбка) "жіноча корсетка", "чоловічий кафтан" походять від одного й того самого арабського слова jubba "безрукавка", яке, прийшовши до нас через італійську (giuppa) і польську (¿upan) мови, набуло форми жупан, через німецьку мову (Schübe) - форми шуба, а через німецьку (juppe) і польську (jupka) - форми юпка (юбка).
Запозичення - активний процес. Як бачимо з прикладів, мова, яка запозичує слова, переробляє їх, перебудовує, підпорядковуючи своїм внутрішнім закономірностям. Якщо цього з іншомовним словом не відбувається, то воно залишається варваризмом, тобто іншомовним вкрапленням, що більш-менш регулярно вживається, але зберігає своє іноземне обличчя тобто не стає елементом мови- запозичувачки (о'кей, чао, мерсі, капут, all right, happy end, Hände hochX).
При запозичуванні звуки, яких не має певна мова, замінюються своїми звуками; нім. Flügel - укр. флігель, нім. Bürger - укр. бюргер, гр. theatron - укр. театр, Theodor (theos "Бог", doron "дар") - укр. Теодор і Федір, англ. iceberg (дифтонг ai) - укр. айсберг (звукосполучення ай). Часто змінюються наголос (фр. champion - англ. champion, рос совет - англ. sower), морфологічна форма (гр. systema є іменником середнього роду - укр. система має форму жіночого роду; татар, іменник лапша не має роду - укр. лапша жіночого роду; англ. cakes, rails не мають роду і тут представлені у формі множини - укр. кекс, рос. кекс, рельс мають форму однини чоловічого роду; англ. boots має закінчення множини -s – в українській мові на це закінчення накладається ще своє закінчення множини -и (бутси); фр. Пальто (paletot) не має закінчення - в українській мові -о сприйнялось як закінчення середнього роду (пальто, пальта, пальту і т.д.). При запозичуванні з германських і романських мов іменники втрачають артиклі.
Слід зазначити, що запозичені слова втрачають свою внутрішню форму (мотивованість). Так, наприклад, слово помідор в італійській мові, звідки воно запозичене, означає буквально "золоті блука"; курорт в німецькій мові складається з двох коренів - Kur "лікування" і Ort "місце"; гастроль також у німецькій мові-джерелі складне слово - (fast "гість" і Rolle "роль". Запозичуються слова, як правило, в одному значенні.
Не всі мови однаковою мірою стали джерелом запозичення. Найбільше цьому прислужилися давньогрецька та латинська мови (запозичення з цих мов називають греко-латинським фондом): гр. атом, автономія, демократія, філософія, діалектика, педагогіка, теза, синтез; імена Олени, Петро, Степан, Микола та ін.; корені біо-, гео-, гідро-, демо-, антропо-, теле-, ñipo-, стомато-, хроно-, психо-, тетра-, мікро-, макро-, нео-, палео-, полі-, moho-, авто-, син-, діа-, пан-; лат. нація, республіка, матерія, натура, прогрес, університет, факультет, об'єкт, ліберальний та ін.; імена Валентин, Віктор, Марина, Юлія та ін.; корені соціо-, аква-, інтер-, суб-, супер-, ультра-, квазі- та ін.
Із національних мов найбільше запозичень дали англійська (мітинг, клуб, лідер, інтерв'ю, імпорт, експорт, трест, чек, спорт, бокс, матч, старт, комфорт, сервіз, тост, джентельмен, джемпер, мотель, маркетинг, менеджмент, дилер, брокер, пейджер, факс тощо), німецька (майстер, бухгалтер, гросмейстер, капельмейстер, офіцер, матриця, па трон таж, гільза, абонент, абзац, кооператив, корунд тощо), французька (мода, дама, етикет, комплімент, будуар, пальто, кашне, трюмо, революція, конституція, патріотизм тощо і майже вся хореографічна термінологія), італійська (банк, кредит, фасад, галерея, балкон, салон, соната, кантата, батальйон, солдат тощо і майже вся музична термінологія) мови.
Серед запозиченої лексики окрему групу становлять Інтернаціоналізми.
Інтернаціоналізми - слова, поширені у більшості мов світу. Наприклад: нація, конституція, біологія, університет, декрет, ректор, алгебра, адмірал, іслам, бюро, мораль, політика тощо. Інтернаціональні слова стосуються переважно спеціальної термінології, різних галузей науки і техніки.
Отже, до проблеми запозичення потрібно підходити тверезо. Запозичувати слова необхідно лише в тому випадку, коли без них не можна обійтися. Запозичення без потреби є невиправданими і авдають мові тільки шкоди.
