18 ст. позначене активним розвиток шкільної драматургії (великодні та агіографічні драми ,міраклі ,трагедії,комедії,діалоги). Чимало творів (пожежі у бібліотеці Києво-Могилянської академії),про деякі з них залишилися тільки згадки у літературних матеріалах. Основні тенденції розвитку шкільної драми. У 18 ст. шкільна драма вступила у завершальну стадію свого розвитку. Створення і постановку драм здійснювали у стінах школи. Найпродуктивнішим осередком драматургії була Києво-Могилянська академія. Традиційна тематика шкільних драм розширилися за рахунок творів на тему нац.історії («Володимир» Ф.Прокопович, «Милість Божа» невідомий автор ), соц.тематику («Воскресіння мертвих» Г.Кониського ).Увиразнилися барокові стилістика і поетика шкільної драми .Для драматургії ,як зауважив,Вал.Шевчук ,характерний принцип прообразності .У п’єсах реалізувався бароковий принцип гри ,що позначився на змісті ,сутності персонажів ,химерній побудові сюжету ,поєднання різноманітних компонентів (монологи,діалоги ,інтермедії).Із часом шкільна драма ,зокрема її релігійно-дидактичний субстрат ,почала втрачати своє літературно-художнє значення. Її зміст і форму обтяжували застарілі прийоми та способи вираження традиційних ідей ,тому у другій половині 18 ст .вона занепала ,не знайшовши реальних можливостей для творчих трансформацій та оновлення. Репертуар шкільного театру . У репертуарі шкільного театру XVIII ст. було чимало творів релігійної тематики, яка залишалася актуальною. Водночас з'явилися п'єси, суголосні історичним, політичним, етичним, естетичним запитам суспільства, різноманітні за жанрами.
