{26. «Благання» Данила Заточника}
Данило Заточник – автор послання до переяславського князя Ярослава Володимировича, яке відоме під назвами «Моленіє (Благання)» «Слово». Автора вважають холопом, княжим слугою, але найбільш очевидною видається версія, що це була освічена людина з яскраво вираженою індивідуальністю, яку через княжу немилість ув’язнили на берегах озера Лече. Стилю «Благнання» характерно емоційність, образне мислення,, створення системи доказів про відсутність вини. Твір Данила Заточник,як я вже зазначала. Спроби віднайти протограф, реконструювати первісний текст виявилися безуспішним. М. Грушевський писав – «Благання» це збір різнородного, в різних часах, в різних місцях, з різних джерел нагромадженого матеріалу, дуже цікавого з культурно-історичного і літературного погляду. Текст «Благання», які і інших давніх літературних пам’яток не раз переробляли. Художні й історичні корені «Благання» сягають не лише епохи Київської Русі, а й пов’язані з київською землею. Б. Рибаков наводив аргументи, що «Благання» написане наприкінці 12ст і відтворювало зміст і форму мислення людини зліло середньовіччя. «Благання» виражало свідомість людини, що стл жертвою власної спроби вирватися з узвичаєного середньовічного порядку, продемонструвавши всій інтелект і літературні здібності. Публікація пам’ятки в 19 ст викликала жвавий інтерес до неї завдяки суголосним думкам т уявлення людей того часу. У «Благанні» вбачали алюзії, що стосувалися становищ інтелігенції в умовах як самодержавства, так і радянської влади. На відміну від давніх руських пам'яток, написаних в один період із «Благанням», твір Данила Заточника характеризується експресивним індивідуальним началом. Це дає змогу замість соціального та історичного контекстів віднайти в пам'ятці ознаки індивідуальності, маючи на увазі не окрему особистість, а «явлений образ» середньовічної людини — Автора. Прикметними є відображені у «Благанні» психологічний стан в'язня (заточника), його пригніченість, душевний дискомфорт. До можливих причин, які змінили життя Данила, належать: усвідомлювана ним (занадто пізно) сердечна сліпота («маю бо серце, як лице без очей») і почуття гідності та самоповаги, яке в оточенні Данила викликало роздратування.
Текст подає багато смислових знаків, які вказували на княже оточення, куди входили освічені красномовні книжники-проповідники.. Попри часову плинність тексту, він зберіг цікаву з погляду виявлення архетипу твору особливість: амбівалентність (суперечливість) мислення автора. Отже, «Благання» — це художній текст, феномен художньої свідомості, який репрезентує середньовічні уявлення.
