еподична тріадь використовувалася в урочистій хоровій ліриці і трагедії і мала таку структуру: строфа (рух, поворот хору в один бік), антистрофа (поворотв інший бік) і епод (рух на місці).
елегійний дистих складався з двовірша, написаного гекзаметром і пентаметром. У греків елегія писалася у формі елегійного дистиха, виконувалася у супроводі флейти. Зразки елегійного дистиха знаходимо у творчості грецького поета Калліна (VІІ ст. до Р. Х.), в епіграмах грецької поезії; у любовній елегії римської поезії (Катулл, Овідій, Тібулл, Проперцій). У добу Середньовіччя елегійний дистих використовувася у поезії “Каролінґського відродження”. Зразки пізнішого часу – поезія Ґете, Шіллера тощо. До української поезії строфу ввів М. Костомаров. Як перекладачі елегійний дистих використовували М. Зеров, І. Франко, Г. Кочур.
мала сапфічна строфа була другою після елегійного дистиха за поширенням, що увійшла у силабічну поезію. В австрійській поезії використовував Н. Ленау. Сапфі́чна строфа́ — одна з античних строф, різновид різностопної строфи, запровадженої давньогрецькою поетесою Сапфо (7 ст. до н.е), пізніше вдосконаленої римським поетомГорацієм.Складається з трьох одинадцятискладників та, у четвертому рядку з адонія . І. Франко, перекладаючи пісні Сапфо, намагався бути не лишееквіритмічним, а й еквілінеарним.
Гекза́метр, або Гекса́метр (грец. hexámetros — шестимірник) — метричний (квантитативний) вірш шестистопного дактиля (—UU), де в кожній стопі, окрім п'ятої, два короткі складиможуть змінюватися одним довгим, витворюючи спондей. Остання стопа завжди двоскладова — хорей. Як правило, гекзаметр має одну цезуру (після третього складу третьої стопи, а давньогрецький гекзаметр — і після другого складу третьої стопи) або дві (після другого складу другої та четвертої стоп), вона розмежовує вірш на два піввірші: перший — з низхідною ритмічною інтонацією, другий — із висхідною. М
Алкеєва строфа — одна з античних строф, власне чотирирядкова строфа, що складається з різнометричних (логаедичних) стоп; серед них розрізняється "алкеїв одинадцятискладник", що містить ямбічні рядки з анапестом у четвертій стопі, "алкеїв дев'ятискладник" ямбічного вигляду та "алкеїв десятискладник", в якому наявні два дактилі та два хореї. А.с. запроваджена еллінським поетом Алкеєм.
