Сюжетом називають перебіг дії та послідовність її розвитку, що служить у творі формою розгортання й конкретизації його фабули.
Категорія сюжету з'являється у зв'язку з необхідністю якось позначити специфічність предмета зображення у словесному мистецтві, який, на відміну від просторових мистецтв, даний не в статиці (тому, наприклад, «сюжет» і «тема» у просторових мистецтвах збігаються чи, точніше, чітко не диференціюються: сюжет картини, тобто предмет зображення.
Сюжет виконує дві основні функції, першу з яких умовно можна назвати перипетійною, другу — характерологічною.
Перипетійна — несподіваний поворот, що веде до раптової зміни дії) функція сюжету виявляє себе в такій формі конкретизації та розгортання фабули твору, яка акцентує увагу читача переважно на самому перебігу подій, на несподіваних і швидких їх змінах, на тісній причинно-наслідковій їх залежності. Характери зображуваних осіб при цьому відступають на другий план або й зовсім не цікавлять автора. Дія таких сюжетів розвивається стрімко, події, що змінюють одна одну, окреслюються лише в найзагальніших рисах і найчастіше набирають при цьому вигляду певних життєвих перешкод, які долає герой твору, і які, по суті, виконують одну й ту ж функцію — ускладнення, драматизації основної події, надання їй якомога гострішої ерипетійної форми.
Характерологічна функція сюжету найбільшою мірою виявляє себе у творах класичної реалістичної літератури .Подієвість таких сюжетів, як правило, ослаблена або й задана наперед
З основними функціями сюжету тісно пов'язані його типи, класифікація яких встановлюється за ознакою характеру внутрішнього співвідношення та взаємозв'язку подій, компонованих і реалізованих через їх фабульний перебіг.
Тип сюжету, в якому події зв'язуються лише через часовий зв'язок, називається хронікальним.
Тип сюжету, в якому події з'єднані причинно-наслідко-вими зв'язками, називається концентричним. Для таких сюжетів характерна концентрованість дії навколо однієї (або кількох — у великих за обсягом творах) визначальної події, яка поставлена в центр сюжету й до якої привернута вся увага читача вору. Єдність дії, що характеризує концентричний тип сюжету, найбільш скраво представлена сценічними творами (різними жанрами драматичного роду літератури), менш чітко — прозою та віршами.
До основних елементів сюжету належить:1.експозиція-частина сюжету в якій розкривається місце час,обставини і середовище ,де відбувається дія .2.завязка-виникнення конфлікту ,перше безпосередне зіткнення протидіючих сил ,яке зумовлює розвиток усіх наступних подій у творі.3.розвиток дії –стосунки персонажів ,їхні вчинки ,симпатії та антипатії .4.кульмінація-вирішальне ,найгостріше зіткнення сил,які ведуть у боротьбу .5.розвязка-зображ.наслідків ,до яких привело розв’язання покладених в основу твору конфліктів .
Є різні способи побудови сюжету:1.хронологічні переставляння подій .мотивується це найчастіше тим ,що письменник хоче заінтригувати читача ,підкреслити якусь думку .2.прийом замовчування- іноді письменник якийсь час тримає читача у невіданні про суть зображених подій і відкриває її лише у фіналі твору .ефективний ,томущо тримає у напрузі.3.насиченість перипетіями –несподівані сюжетні повороти ,роль у випадку у розгортанні подій,загострення сюжету,тощо .4.інтригуючи паузи –є у творах ,де кілька сюжетних ліній.5.монтаж епізодів- між якими існують емоційно-смислові зв’язки ,котрі допомагають розкрити образ ,виразити думку .
ТИПОЛОГІЯ СЮЖЕТІВ: 1. Динамічний (події розвиваються стрімко, захоплююче - авантюрний, пригодницький роман),2. Адинамічний (уповільнена дія).
