«В казематі» — цикл поезій Тараса Шевченка, написаних, крім вірша «Згадайте, братія моя», в казематі «Третього відділу» в Петербурзі під час слідства над учасниками Кирило-Мефодіївського братства.
У казематі написано тринадцять поезій: «Ой одна я, одна», «За байраком байрак», «Мені однаково, чи буду», «Не кидай матері! — казали», «Чого ти ходиш на могилу?», «Ой три шляхи широкії»,
«Н. Костомарову», «Садок вишневий коло хати», «Не спалося, — а ніч, як море», «Рано-вранці новобранці», «Неволі тяжко, хоча й волі», «Чи ми ще зійдемося знову?», «Косар».
Первісний варіант цих творів — в окремому автографі (зберігається в інституті літератури імені Тараса Шевченка АН України). Весь цикл Шевченко переписав до «Малої книжки» (захалявної книжечки 1847) в Орській фортеці, додавши як заспів новостворений вірш «Згадайте, братія моя». До «Більшої книжки» поет вніс цикл у Москві 18 березня 1858, надавши йому назви й присвяти «В казематі. Моїм соузникам посвящаю». Вірш «Не спалося, — а ніч, як море» до «Більшої книжки» не переписано.
Протягом 1858–1867 рр. всі вірші циклу опубліковано в різних виданнях. Казематним циклом розпочинається новий період творчості Тараса Шевченка — від арешту 1847 до звільнення з заслання.
У циклі — думки, настрої, життєві спостереження Шевченка, характерні й для наступних поезій періоду заслання. Майже в усіх віршах циклу наявний мотив самотності, яка викликана різними причинами. Це і самотність дівчини-сироти, якій ні до кого притулитися, в поезії «Ой одная, одна», і самотність, що викликана розлукою або нерозділеним коханням; цікавою є й інтерпретація у творі «За байраком байрак», герой якого, самотній козак, не має спокою у могилі, бо за життя був причетний до братовбивства. У деяких творах поєднано мотиви самотності і смерті. Наприклад, у поезії «Чого ти ходиш на могилу» самотня мати вічно дожидає дочку, яка страждає через смерть коханого. Поєднані ці мотиви і у поезії «Ой три шляхи широкії». У вірші «Косар» мотив смерті набуває філософського осмислення. У циклі простежуються також мотиви окраденої долі і пустоти. Пустує, сумує оселя, яку покинула нерадива донька заради розкошу, нарікає на вкрадену долю каліка-москаль, повернувшись у село, де його вже ніхто не чекає. Злилися в циклі особисті переживання поета із стражданнями рідного народу. Чуже горе сприймається як своє. Мотив любові до України наявний у багатьох віршах, але звучить він у мінорному ладі. Атмосфера спокою, щасливого родинного життя ллється з цього вірша, що має ознаки ідилії. В останній поезії циклу, що адресована сучасникам автора, лунає мотив патріотизму і любові до вітчизни.
За жанровими формами цикл — ліричні медитації, алегорії, ідилії, варіації на народнопісенні мотиви, романтичні балади, віршовані діалоги тощо.
У ритмічному відношенні твір впорядковано 13-складовим (6+7) 2 розміром з чергуванням чоловічих і жіночих клаузул (чЖчЖ), римованими парними рядками (хАхА). Метричним еквівалентом цього силабічного ритму є 2-стопний анапест, що свідчить про очевидні відхилення від народнопісенної схеми.
Поетичний цикл Шевченка “В казематі" став справді новим, переломним етапом у його віршотворчості, що визначив наперед головні тенденції її дальшого розвитку.
