У творчому доробку Г. Ф. Квітки-Основ'яненка є вісім бурлескно-реалістичних творів, написаних українською мовою. Це оповідання: «Салдацький патрет» (1833 p.), «Мертвецький Великдень» (1834 р.), «От тобі і скарб» (1837 p.), повість «Конотопська відьма» (1837 р.) і невеличкі оповідання «Пархімове снідання» (1841 р.), «На пущання, як зав'язано» (1841 p.), «Купований розум» (1842 р.) і «Підбрехач» (1843 p.).
Бурлескно-реалістичні твори Г. Квітки-Основ'яненка за змістом і формою наближаються до фольклорних зразків прози та до бурлескної поезії першої половини XIX століття.
Найпопулярнішим у народі було оповідання «Салдацький патрет», вперше надруковане 1833 року в альманасі «Утренняя звезда» у Харкові. Ідейний задум цього оповідання Квітка виклав в листі до редактора журналу «Современник» Плетньова у 1839 році. Найкращим гумористично-сатиричним твором Квітки-Основ'яненка є повість «Конотопська відьма». Цей твір виділяється не тільки обсягом, але й гостротою і соціальним змістом сатири, особливістю композиції та майстерністю творення образів. Автор, майстерно переплітаючи реалістичні картини з фантастикою, сатирично зображує життя й побут козацької старшини кінця XVIII століття. Г. Квітка-Основ'яненко створив ряд високохудожніх сатирико-гумористичних повістей, висміявши в них окремі суспільні вади та негативні людські риси і цим саме зробив значний крок на шляху до критичного реалізму.Гумористично-сатиристичні твори Г. Ф. Квітки-Основ'яненка, не зважаючи на фантастичні сюжети, були побудовані на мотивах соціальної нерівності, критики Побуту панів, сваволі судочинства, були близькими до народного життя і мали мудрого оповідача з народу. У цьому й полягав їх великий успіх у читача.
