Інституціоналізм почав формуватися наприкінці XIX ст. Його ідейні основи було закладено американським економістом і соціологом Т. Вебленом. Прихильники цього напряму, вирішальну роль у суспільному розвитку надають позаекономічним факторам — соціальним інститутам (держава, конкуренція, монополія, Звичаї і т. ін.). Інституціоналізм виник і набув поширення в США за умов монополістичного капіталізму. У рамках раннього інституціоналізму сформувались три основні напрями; соціально-психологічний (його було започатковано працею Т. Веблена «Теорія бездіяльного класу»); соціально-правовий (основний представник Д. Р. Коммонс): емпіричний (кон'юнктурно-статистичний) — засновник В. Мітчелл.
Емпіріостатистичний інституціоналізм Уеслі Клер Мітчелл У Веблена запозичив генетичний метод досл-ня. Сприйняв ідею Веблена про те, що традиції і звички мають стати голов-ним предметом досл-ня. Поділяв думку Веблена щодо суперечності між В і бізнесом. Ця думка стала важливою складовою його аналізу розриву між рухом В і рухом цін, а також між прагненням індивідуального прибутку і турботою про спільне благо. У центр своїх досл-нь ставить проблему руху В, грошей, ціни. Прагнення прибутку зумовлене існуючою «сис-мою». Без прибутку під-ць не може виготовляти товари. Саме цим пояснює необхідність вивчен-ня грошового госп-ва. Грошова ек-ка має недолі-ки, їй притаманні суперечності, але вона — най-ліпша форма організації сус-ва, оск забезпечує потреби бізнесу, здійснює облік і є знаряддям ус-тановлення взаємодії і співробітництва в сус-ві. Підкреслює й інший бік проблеми — соц-ний, кот-рий розглядає як звичку одержувати й витрачати гроші. Цю звичку він називає рушієм ек-ки, яка визначає хар-р сучасних інститутів. Зав-ня ек-ної теорії полягає в тім, щоб вивчити взаємозв'язок між інститутами грошового госп-ва й поведінкою людей. Особли-ву увагу він приділив аналізу циклічних коливань. Ек-ні цикли характеризує як послідовну зміну під-несень і спадів В, котрі періодично повторюють-ся. Це не кризи, а своєрідні хвилеподібні колива-ння кон'юнктури — ділові цикли.
ІндустрІально- технологІчний Інституціоналізм Джон Кеннет Гелбрейт У своїх 1-их працях розробив концепцію «врівноважуваль-ної сили», пропагував «сус-во добробуту». Гелбрейт— представ-ник неоінституціоналізму, котрий, на думку його прихильників, відрізняється від традиційного як соц-но-ек-ими умовами формування, так і постановкою проблеми. У працях неоінституістів капитали-зм розглядається як «сус-во достатку», «сус-во масового спож-ня», «сус-во загального благоден-ства». .У «Новому індус-трому сус-ві» намагається комплексно розглянути всю ек-ну сис-му кап-зму, яку зв'язує з технічним прогресом - сутність, що саморозвивається, породжує сама себе. У «індустріальному сус-ві» формується нова кла-сова структура. За умов «зрілої корпорації» і па-нування «техноструктури» нібито зникає конфлікт між багатими і бідними. Йому на зміну приходить новий конфлікт, породжений НТП — між «класом освічених» і «неосвічених та малоосвічених». Ви-рішальною силою «індустріального сус-ва» стає «клас освічених», складовою частиню якого є «техноструктура».
Велику роль в «індустріальному сус-ві» Гелбрейт надає державі. Технічний прогрес у нього авто-матично зумовлює необхідність втручання дер-жави в ек-не життя. Він визнає необхідність пла-нування на державному рівні, регулювання дер-жавного попиту, перерозподіл нац-ого доходу че-рез сис-му податків, сприяння розв-ку НТП, осві-ти, нац-ної оборони. При цьому державу й корпора-ції Гелбрейт розглядає як 2 незалежні сили, котрі плідно співпрацюють одна з одною. У концепції «індустріального сус-ва» Гелбрейта почуваються й критичні ноти. Він критикував мілітаризм, гонку озброєнь, пропонуючи навіть націоналізувати ко-рпорації, які виготовляють зброю.
