У повоєнний період в економічній науці розгорнулася аналітична діяльність з об'єднання позицій Кейнса та неокласиків. Теорії, що виникли як рез-т подальшого розв-ку теорії Кейнса, отримали назву неокейнсіанство. Найактивнішу участь у цьому брали Дж. Хікс, Е. Хансен, П. Семюелсон, Дж. Робінсон та ін. На першому етапі вони передбачали розроблення так званої спрощеної моделі Кейнса.Жертвуючи аналізом фінансової сфери, спрощена модель змогла чітко сформулювати принцип визначення національного доходу. Згодом до моделі було введено грошові параметри. Аналітичний апарат для цього ще 1937 року запропонував Дж. Хікс, пізніше його вдосконалив і використав Е. Хансен.
Характерною рисою ек-ної теорії післякейнсіанського періоду є те, що у поясненні найважливіших ек-них проблем вирішальне міс-це належить інвестиціям. У питаннях теорії вони виходять з того, що причина циклічності і при-чина періодичних криз та безробіття, полягає у "коливаннях динаміки інвестицій”. Приватні інвес-тицій та державні витрати – ті сфери, де слід пе-реважно шукати пояснення змін зайнятості та доходів. Розроблена Кей-нсом концепція мультиплікатора у застосування до нац-ого доходу пов’язує приріст нац-ого доходу з приростом інвестицій. Неокейнсіанські те-оретики доповнили концепцію мультиплікатора концепцією акселератора, який характеризує зворотний зв’язок міжнаці-ним доходом і інвести-ціями. Акселератор показує, у скільки разів пови-нні збільшуватися капіталовкладення у рез-ті да-них темпів зростання нац-ого доходу. Велике значення у неокейн-сіанській теорії циклу має поділ капіталовкладень на автономні та похідні.
У результаті з'явилася схема «доходів — видатків» Хікса — Хамсена.автори моделі, виходили з того, що інтенсивність інвестиційного процесу визначається граничною ефективністю капіталу, тобто відношенням між очікуваним доходом, який приносить одиниця капітального майна, та ціною її виробництва; при прийнятті рішення щодо інвестування чергової одиниці капіталу підприємець або сплачує за позичені кошти, або здійснює альтернативні витрати, відмовляючись від доходу, який міг би отримати за використання власних коштів в інший спосіб; здійснення інвестицій є доцільним за умови перевищення граничною ефективністю капіталу ставки відсотка;умовою рівноваги па товарному ринку є рівність інвестицій (І) і заощаджень (S); заощадження відповідно до «основного психологічного закону» Кейнса визначаються рівнем національного доходу: S = S (Y). Звідси, чим вищим є рівень доходу, тим більшим є обсяг заощаджень. Рівновага ринкової сис-ми передбачає загальну або макроек-ну рів-новагу ринку товарів, грошей, облігацій та робо-чої сили.
Значне місце у концепції амер. неокейнсіанців за-ймають вбудовані стабілізатори, автоматичне за-стосування податкової та бюджетної політики для регулювання циклу. За умов швидкого ек-ого зростання необхідно підвищувати податки, щоб послабити ф-цію "спож-ня" та стримати інвести-ції, а у період спадів знижувати податки та збіль-шувати видатки, не рахуючись з дефіцитом бюд-жету, тим сами штучно підтримуючи попит. 1-им з факторів, який повинен сприяти зростанню по-питу є державне спож-ня.
Дж. Робінсон у праці «Економічна теорія недосконалої конкуренції» (1933) спростовує існування вільної(досконалої) конкуренції як механізму, що забезпечує економічну рівновагу.
Одним із найважливіших питань ринкової політики монополістичних компаній Дж. Робінсон вважає можливість використання ціни як інструменту впливу на попит і регулювання збуту шляхом «дискримінації в цінах», тобто сегментування ринку з огляду на різну еластичність попиту за ціною в різних категоріях споживачів. У результаті своїх досліджень вона доходить висновку, що можливість цінового маневрування підриває основні постулати класичної теорії: незалежність ціноутворення, ототожнення рівноваги попиту і пропозиції з оптимальним використанням ресурсів тощо.
