Меркантилізм (від італ. merkante -- купець) -- економічне вчення епохи первісного нагромадження капіта-лу, що виникло в останній третині XV ст. і відображало інте-реси торгової буржуазії. Багатство ототожнювалося з гроши-ма, золотом, сріблом. Меркантилісти стверджували, що дже-релом збагачення є зовнішня торгівля, а тому дослідженню підлягає лише сфера обігу. Меркантилізм у своєму історичному розвиткові прой-шов два етапи. На ранньому етапі (XV -- початок XVI ст.) він виступав у вигляді монетаризму, для якого характер-ною була ідеалізація золота та срібла як єдиної форми ба-гатства. Його представники (У. Стаффорд в Англії, Г. Скаруффі в Італії, Ж. Боден у Франції, О. Ордін-Нащокін в Росії та ін.) висунули теорію «грошового балансу», згідно з якою заборонялося вивезення грошей, золота та срібла з країни, встановлювалися високі мита на ввезення товарів. З середини XVI ст., коли торгівля різко зросла, а контроль за нею став малоефективним, виявилася повна неспромож-ність монетаризму.Пізній (або зрілий) меркантилізм виник у другій половині XVI ст. і досяг розквіту в середині XVII ст. Його представни-ками були Т. Мен і С. Фортрей в Англії, А. Монкретьєн Антуан Монкретьєн сьєр де Ваттевіль (1575-1621 рр.) - фр. економіст, автор терміну «політична економія» і Ж. Кольбер у Франції, Б. Давантазі й А. Серра в Італії, І. По-сошков і В. Татищев у Росії, Ф. Прокопович в Україні.Пізні меркантилісти опрацювали теорію «торговельного балансу» і пропонували створити сприятливіші умови для розвитку торгівлі своїх країн з використанням переважно економічних чинників.У цілому ж меркантилізм був історично прогресивною теорією, яка сприяла розвиткові продуктивних сил, товарно-грошових відносин, та первісному нагромадженню капіталу.
Фізіократи (від грец. -- природа, влада, тобто влада природи) -- представники одного з напрямів класичної політичної економії, що виник у Франції в сере-дині XVIII ст. як реакція на меркантилізм. Засновник цього напряму -- Ф. Кене, видатні представники -- А.-Р.-Ж. Тюрго, П. С. Дюпон де Немур, В. Р. Мірабо. Крім Франції, теорію фізіократів розробляли також в Італії, Англії, Німеччині, Швеції, Польщі та інших країнах. Фізіократи критикували меркантилізм і вважали, що увага держави має бути зосереджена на створенні багатства із «утворів землі». Заслуга фізіок-ратів полягає у тому, що вони перенесли дослідження про походження прибутку зі сфери обігу в сферу виробництва. Однак вони обмежили виробництво тільки галуззю землероб-ства.Великим досягненням Ф. Кене було розроблення «Еко-номічної таблиці» - першої спроби кількісного макроекономічного аналізу натуральних і грошових потоків матері-альних цінностей у народному господарстві країни. В ціло-му вчення фізіократів було прогресивним для свого часу і відіграло значну роль у розвитку економічної науки. Деякі їхні ідеї зберігають своє значення і сьогодні: необхідність економічної свободи виробників і ринку, пріоритетна роль сільського господарства як основа економічного розвитку, секторний і галузевий аналізи суспільного продукту та його частин.
