Амністія є видом повного або часткового звільнення осіб, засуджених за вчинення злочинів, від відбуття пока' рання. Оголошення амністії належить до повноважень Вер'ховної Ради України і встановлюється виключно законом, в якому зазначаються категорії осіб, котрі підлягають амністії. Амністія може передбачати: скорочення строків покарання або заміну призначених судом покарань іншими, м'якшими; зняття судимості; припинення кримі¬нального переслідування; закриття кримінальних справ на будь-якій стадії кримінального процесу. З гуманних мір¬кувань амністія може передбачати звільнення жінок, які мають маленьких дітей, хворих, неповнолітніх. Амністія не звільняє від матеріальної відповідальності, і поширюється на ті злочини, які були вчинені до видання закону про амністію.
Відповідно до Закону України "Про застосування амніс¬тії в Україні" від 1 жовтня 1996 р. амністію не може бути застосовано до особливо небезпечних рецидивістів; осіб, яким смертну кару в порядку помилування замінено на позбавлення волі; осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення тяжких злочинів; осіб, яких засуджено за особ¬ливо небезпечні злочини проти держави, бандитизм, умис¬не вбивство за обтяжуючих обставин.
Помилування за своїм змістом наближається до амніс¬тії. Однак акти про помилування завжди мають індивіду¬альний характер і застосовуються лише персонально до окремих осіб. Актом помилування може бути здійснено заміну засудженому призначеного судом покарання у вигляді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше 25 років.
Помилування здійснюється, як правило, на прохання засудженого, його рідних, захисника, громадських орга¬нізацій тощо. Питання про помилування відносно іно¬земних громадян може бути поставлене також урядами їхніх країн і міжнародними організаціями. Помилування може бути застосоване до будь-якої особи, але насамперед до тих, хто щиро розкаявся і довів це своєю поведінкою. Згідно з Конституцією України помилування здійснює Пре¬зидент України.