Розрізняють такі форми трудового договору:
- письмову;
- усну;
- контракт.
Трудовий договір вважається укладеним в письмовій формі, якщо він виражений у вигляді одного документа під назвою „трудовий договір”, що підписаний сторонами. Але трудовий договір у такому вигляді укладається досить рідко. Письмовий трудовий договір оформляється в двох примірниках, один з яких залишається у роботодавця, а інший – у працівника. Саме укладення трудового договору обов’язково оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця про прийняття працівника на роботу. В усній формі вважається укладеним такий трудовий договір, який виражений у вигляді заяви працівника про прийняття на роботу та наказу (розпорядження) роботодавця про зарахування працівника на роботу.
Контракт (від лат. contractus - угода) - це правовий документ, що засвідчує певну домовленість між підприємством, організацією чи установою й працівником про умови спільної виробничої й творчої діяльності, обумовлену певним терміном.
У тексті контракту зазначають орган, який наймає працівника; посада, прізвище, ім'я, по батькові, кого наймають; термін дії контракту; загальні положення; функції та обов'язки сторін; компетенція і права фахівця; матеріальне і соціально-побутове забезпечення працівника; відповідальність сторін, вирішення спорів; зміна і розірвання контракту. Контракт може укладатися як з ініціативи керівника підприємства, так і особи, яка наймається на роботу, є підставою для видання наказу про прийняття працівника на роботу з дня, встановленого у контракті. Контракт може бути змінений тільки за письмовою угодою сторін. Умови контракту, які погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором, вважаються недійсними.
