Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Цивілістична наука традиційно вирізняє такі: ознаки юридичної особи
o організаційна єдність. Для того, щоб бути юридичною особою організація повинна виступати як єдине ціле з певною визначеною структурою. Завдяки цьому воля окремих її членів перетворюється в єдину волю юридичної особи, яка і виступає як єдиний суб'єкт права, що уособлює наміри осіб, які входять в її склад;
o майнова відокремленість (як економічна ознака). Тобто наявність відокремленого майна, яке є необхідною передумовою участі у цивільному обороті. Кожна юридична особа має своє майно, яке може належати їй на праві власності (наприклад, у господарських товариствах) або на праві господарського відання чи оперативного управління (наприклад, у державних унітарних підприємствах), яке відокремлене від майна її членів і не залежить від їх долі;
o можливість виступати у цивільному обороті від свого імені (матеріально-правова ознака). Кожна юридична особа повинна мати індивідуальне найменування, яке б містило вказівку про її організаційно-правову форму та про характер її діяльності. Юридична особа може діяти лише від свого імені, набувати та здійснювати майнові й особисті немайнові права, виконувати обов'язки та самостійну майнову відповідальність за своїми зобов'язаннями. Конкретне місцезнаходження юридичної особи полегшує застосування до неї актів органів місцевого самоврядування,' звернення з позовом до суду, виконання зобов'язань тощо;
o здатність бути позивачем або відповідачем у суді, господарському чи третейському суді (процесуально-правова ознака). Порядок розгляду цивільно-правових спорів з участю юридичних осіб регулюється цивільно-процесуальним правом.
Поділ юридичних осіб на види може проводитися за різними підставами. Так, юридичні особи можна класифікувати залежно від:
o порядку утворення - публічного права та приватного права.
Юридичні особи публічного права створюються на підставі розпорядчих актів відповідних органів державної влади або органу місцевого самоврядування для здійснення спеціальних функцій (міністерства, відомства, органи забезпечення правопорядку, державні навчальні заклади тощо). Юридичні особи приватного права створюються саме для участі у цивільному обігу для досягнення мети, яка має приватний характер;
o підстав фінансування - госпрозрахункові та бюджетні. Перші здійснюють свою діяльність на засадах самоокупності, другі - фінансуються державою;
o організаційно-правової форми - господарські товариства, установи, об'єднання громадян, об'єднання юридичних осіб тощо;
o мети створення і діяльності - комерційні й некомерційні юридичні особи. До комерційних юридичних осіб належать ті, що виникають заради досягнення прибутку - це головна мета їх діяльності.
Такими особами є господарські товариства, виробничі кооперативи, державні підприємства. Некомерційні юридичні особи створюються насамперед для задоволення певних потреб громадян (наприклад, у житлі) і покликані виконувати управлінські, освітянські, культурно-пропагандистські та інші невиробничі функції (громадські й релігійні організації, їх об'єднання, благодійні та інші фонди); - від виду права власності - державні та комунальні, приватні та ті, що засновані на спільній власності юридичних і фізичних осіб та юридичних осіб і громадян іншої держави;
- за складом засновників - юридичні особи, засновниками яких можуть виступати виключно юридичні особи, тільки держава та будь-які суб'єкти права;
- залежно від обсягу прав юридичної особи на майно, яке вона використовує - юридичні особи, які володіють майном на праві власності або на праві оперативного управління (державні підприємства), або на праві господарського відання.
