Конституційно правові відносини - це різновид суспільних відносин, які регулюються конституційно-правовими нормами, є результатом дії цих норм і виникають єктів.
Найхарактернішими для конституційно-правових відносин є такі їхні ознаки:
- особливе місце в системі правових відносин
- вони є різновидом політико-правових відносин, оскільки основним предметом їх регулювання є політика, яка зумовлює їх імперативний характер і провідну роль у системі правовідносин
- мають особливе коло суб´єктів, основною ознакою яких є можливість реалізовувати свої державно-владні повноваження, здебільшого нав´язуючи власну волю;
- вони виникають і реалізуються у сфері державної діяльності, що є основною формою прояву повновладдя народу України й органічно поєднує в собі безпосередню та представницьку демократію;
- особливий спосіб реалізації прав і обов´язків учасників відносин
Існує різноманітна класифікація конституційно-правових відносин. Найпоширеніша-за їхніми суб´єктами.
2. Відносини, в котрих суб´єктами з однієї сторони держава, а з іншої-автономне утворення (ст. 134 Конституції України - "Автономна Республіка Крим є невід´ємною складовою частиною України...").
3. Конституційно-правові відносини між державними органами
4. Відносини, в яких сторонами є державні органи, депутати, об´єднання громадян, громадяни (між громадянами й органами державної влади та місцевого самоврядування -ст. 38 )
За терміном дії конституційно-правові відносини поділяються на постійні (статус громадянства, що припиняється зі смертю громадянина чи його виходом з громадянства) й тимчасові (державно-правові відносини, пов´язані з організацією та проведенням референдумів, виборів).
За цільовим призначенням розрізняють правоустановні, та правоохоронні конституційно-правові відносини.
