- поняття і види обєднань громадян ,поняття і принципи їxставорення
Об'єднання громадян - це добровільна, самодіяльна, постійно діюча асоціація людей, яка не має на меті отримання прибутків.
Об'єднання громадян створюються і діють на основі таких принципів:
- добровільність;
- рівноправність;
- самоврядування (самоуправління);
- законність;
- гласність.
Найбільш повну характеристику об'єднань громадян дозволяє дати їх класифікація за організаційно-правовими властивостями, згідно з чим виділяються:
- масові об'єднання громадян (політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, добровільні товариства, професійні спілки та ін.);
- органи громадської самодіяльності (народні дружини по охороні громадського порядку та ін.);
- органи громадського самоврядування (ради і колективи мікрорайонів, домові, вуличні комітети та ін.).
Об'єднання громадян можуть класифікуватися і за масштабами діяльності.
Згідно з цим критерієм можна виділити об'єднання громадян, які діють у масштабах всієї держави, масштабах окремих адміністративно-територіальних одиниць та їх частин, а також об'єднання громадян, діяльність яких має міжнародний характер і поширюється на територію не тільки України, а й інших держав. При цьому політичні партії діють тільки в державному масштабі.
Найбільш поширеними різновидами громадських організацій є:
- профспілки;
- організації інвалідів;
- ветеранські, жіночі, молодіжні, дитячі організації;
- наукові, технічні, культурно-просвітницькі, фізкультурно-спортивні та інші добровільні товариства;
- творчі спілки;
- різноманітні земляцтва;
- фонди, асоціації, товариства та ін.
2 поняття та особливості міжгалузевого державного управління
Міжгалузева виконавча і розпорядча діяльність покладена в основному на державні комітети, служби, адміністрації та інспекції України, у деяких випадках — на міністерства. Ці органи здійснюють міжгалузеву координаціюз питань, які належать до їх компетенції, а також функціональне регулювання в певній сфері діяльності. Державний комітет (службу,адміністрацію) очолює Голова комітету (служби, адміністрації).
Надвідомчість повноважень органів міжгалузевого управління проявляється в тому, що акти, видані в межах їх компетенції, є обов'язковими для всіх органів державного управління та органів місцевого самоврядування, не підпорядкованих їм підприємств, установ, організацій. Органи міжгалузевого управління несуть відповідальність за стан і розвиток дорученої їм сфери (кола питань) управління. Сфера міжгалузевого управління відображається в найменуванні цих органів: Антимонопольний комітет України, Державна податкова адміністрація і т.под. Методам управління, які використовуються органами міжгалузевої позавідомчої компетенції, притаманні погоджене прийняття рішень,координація дій відповідних органів в управлінні при виконанні загальнодержавних чи міжгалузевих завдань. У системі державного міжгалузевого регулювання ринкових відносин можна виділити два рівні: макрорівень і мікрорівень.
