Шлюбний контракт може бути укладений як особами, що подають заяву про реєстрацію шлюбу, так і особами, які вже знаходяться в шлюбі. У першому випадку він вступає в дію з моменту реєстрації шлюбу, а в другому – з моменту нотаріального посвідчення.
Шлюбним контрактом можна встановити, який режим власності буде використовуватися для всього майна або його частини:
- спільна власність – це право власності, коли майно, нажите в шлюбі, під час шлюбу належить подружжю на праві спільної сумісної власності.
- часткова власність – частки подружжя визначаються в контракті в будь-якому співвідношенні;
- роздільна власність, коли окремі речі мають лише одного власника – одного з подружжя.
Сторони можуть включити до шлюбного договору будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства. Можна обумовити пайову участь у прибутку одного з подружжя.
Шлюбним контрактом неможливо встановити:
- обмеження правоздатності або дієздатності дружини / чоловіка;
- обмеження права звернення до суду для захисту своїх інтересів;
- регулювати особисті немайнові правовідносини (правила ведення домашнього господарства);
- не допускається одностороннє розірвання або відмова від шлюбного договору;
- інші обмеження, які суперечать основам сімейного законодавства (відмова від аліментів та інше).
Після підписання шлюбний контракт можна змінювати, вносити в нього доповнення, але все це робиться зі згоди чоловіка та дружини, і обов’язково повинно бути засвідчено нотаріусом