Це такі 4 умови: 1. протиправність дій боржника; 2. наявність шкоди майнової (збитків) чи немайнової; 3. наявність причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника і виникненням збитків; 4. вина боржника.
За підставами виникнення прав та обов’язків, за порушення яких встановлена відповідальність, вона поділяється на договірну і недоговірну. Договірна відповідальність настає у вигляді санкцій за порушення договору. На відміну від договірної недоговірна відповідальність має місце, коли відповідна санкція застосовується до правопорушника, який не перебуває у договірних відносинах з потерпілим. За обсягом цивільно-правову відповідальність поділяють на повну, підвищену, обмежену. Якщо у правовідносинах є кілька боржників, то може наставати дольова, солідарна або субсидій на відповідальність.
У цивільному праві використовують поняття "збитки", зміст котрих тривалий час був предметом суперечок науковців і практиків.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). Отже, збитки — це грошова оцінка шкоди, яка має місце у разі неможливості відшкодування шкоди в натурі.
Збитки визначають з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконано, а якщо вимогу не було задоволено добровільно, — у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховують заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання ваікепварапгопрлрол
