- це така поведінка, яка відповідає приписам правових норм. Вона являє собою суспільно необхідне і суспільно корисне явище, є об'єктивною передумовою нормального функціонування суспільства і держави.
Правопорушення ж є різновидом поведінки, яка суперечить інтересам суспільства. Воно заподіює шкоду правам і законним інтересам громадян, їх колективам і суспільству в цілому, ускладнює і дезорганізує розвиток суспільних відносин. Правопорушення - це протиправне, винне діяння деліктоздатного суб'єкта, яке є особистісно або суспільно шкідливимчи небезпечним.
Склад правопорушення:
1) Суб'єкт правопорушення - фізичні та юридичні особи, що мають здатність і можливість нести юридичну відповідальність за свої протиправні дії (деліктоздатність).
2) Об'єкт правопорушення - це ті суспільні відносини, які регулюються і охороняються нормами права. Слід відрізняти поняття об'єкта правових відносин й об'єкта правопорушення. Якщо об'єктом правовідносин можуть бути різні матеріальні предмети й духовні цінності, то об'єктом правопорушення можуть бути лише суспільні відносини, що охороняються нормами права, а матеріальні предмети і духовні блага можуть виступати як предмет правопорушення.
3) Об 'єкпшвна сторона правопорушення - це протиправні діяння (дія чи бездіяльність), його небезпечні або шкідливі наслідки та причинний зв'язок між діянням і його наслідками.
4) Суб'єктивна сторона правопорушення - певне психічне ставлення суб'єкта до своєї протиправної поведінки та її наслідків. Таке ставлення відображається поняттям вини.
Залежно від інтелектуального та вольового змісту психічного ставлення особи до вчинюваного нею діяння закон поділяє вину на умисну і необережну.
- Умисел як форма вини характеризується тим, що особа під час скоєння забороненого законом діяння, усвідомлювала його протиправний характер, передбачала його небезпечні наслідки і бажала їх настання (прямий умисел), або передбачала можливість їх настання, проте ставилася до їх настання байдуже (замір побічний).
- Необережність має місце тоді, коли особа передбачала абстрактну можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховувала на їх ненастання чи відвернення (протиправна самовпевненість) або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була та могла їх передбачити (протиправна недбалість).
Види правопорушень:
- Злочин - це передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне винне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
- Проступок - це суспільно шкідливе, винне, протиправне діяння, вчинення якого передбачає настання юридичної відповідальності. Види проступків: конституційний, дисциплінарний, адміністративний, цивільний.
