Існування підзаконних нормативних актів у правовій системі зумовлено багаторівневою структурою самих суспільних відносин, що потребують як законодавчого врегулювання, так і вторинного, більш детального і конкретизуючого нормативного регулювання з метою оперативного вирішення питань в окремих сферах життєдіяльності суспільства.
Зако́н — нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил (норм); прийнятий в особливому порядку законодавчим органом (наприклад, парламентом), або безпосередньо народом.
Відповідно до усталеної світової практики закони (як і інші нормативно-правові акти) в Україні приймаються на підставі Конституції України і повинні відповідати їй.
Основні ознаки закону:
1. Має форму письмового документа.
2. Приймається лише спеціальним органом держави, що має законодавчі повноваження (парламент) або ж загальнонародним голосуванням,тобто референдумом.
3. Приймається в особливому порядку, дотримання якого є обов’язковим ,а відхилення від нього може тягнути за собою нечинність закону.
4. Є нормативно-правовим актом, що має вищу юридичну силу, він «сильніший» від інших нормативно-правових актів.