Ознаки:
1) Закон регулює найбільш важливі для суспільства правовідносини;
2) закон ухвалюється законодавчим органом - парламентом чи безпосередньо народом на референдумомі;
3) Закон має вищу юридичну силу в правовій системі держави.
4) Закон є нормативним актом, тобто таким, що встановлює загальні правила поведінки (норми), обов’язкові для всіх підданих держави, державних органів, громадських організацій та рухів, посадових осіб, для фізичних та юридичних осіб, визначених у законі;
5) Регулюючи відповідні суспільні відносини, закон найбільш стійкий та стабільний. Він підлягає змінам, доповненням чи відміні лише у виняткових випадках в силу об’єктивної суспільної необхідності;
6) Закон приймається в особливому порядку, визначеному Конституцією та регламентом парламенту
За місцем чи виконуваними функціями у системі законодавства:
Конституція (кодифікована і некодифікована);
Конституційні закони - закони, необхідність ухвалення яких прямо передбачена Конституцією, або закони, що вносять зміни до Конституції;
Кодифіковані закони (кодекси) - кодифіковані збірники законів (наприклад, Кримінальний кодекс України)
Загальні закони - закони, що регулюють певну сферу суспільних відносин і мають широке коло дії (наприклад, Закон України про міліцію);
Спеціальні закони - регулюють обмежену (спеціальну сферу суспільних відносин);
Забезпечуючі (оперативні) закони - нормативно-правові акти, якими вводяться в дію окремі закони, ратифікуються міжнародні договори та ін.
За строком дії закони поділяють на:
постійні — закони, що діють без обмеження строку;
тимчасові — закони, що діють з обмеженням строку (наприклад, закони «Про оподаткування», «Про бюджет на 2009 рік»);
надзвичайні (як різновид тимчасових законів) — ухвалюються у певних, передбачених конституцією, ситуаціях і діють на період надзвичайного стану