У нашій державі немає адекватної гуманітарної політики. Це неприпустимо в той час, коли політики, спекулюючи на почуттях різних етносів і регіонів, підвели українське суспільство на межу розколу. Це неприпустимо в той час, коли Україна продовжує втрачати можливість стати технологічно та науково розвиненою державою. Ми продовжуємо знижувати конкурентоспроможність. Не подолана демографічна криза. З кожним роком знижується якість медичного забезпечення. Наша держава не має чіткої гуманітарної політики, яка була би здатна протидії цим процесам. На цьому фоні маємо серйозні культурологічні проблеми. Через наступ універсальної культури ми маємо занепад регіональних культурних традицій. Сучасна універсальна культура принципово стирає можливість національної та культурної самоідентифікації. Замість того, щоб розвивати вітчизняну кіноіндустрію ми масово поїдаємо фільми Голлівуду, або російські "мильні опери". Відсутність державної політики у мовній сфері робить мови заручниками політичної кон'юнктури. Нажаль, проблема мови в Україні – не надумана. З одного боку ми визнаємо, що країна дійсно двомовна, а з іншого – мовне питання дуже перебільшене. Ми зазнаємо також і економічні втрати коли більша частина культурного й інформаційного ринку країни належить російським виробникам. В цей час зроблена в Україні українсько- та російськомовна продукція виявляється неконкурентоспроможною.
В деяких сферах громадського життя продовжується скорочення вживання української мови. Наша так звана мовна політика не може забезпечити підтримку інтеграції України у світовий інформаційний простір та у світові ринки праці. Тому що освітня система не забезпечує випускнику вільне знання англійської та інших іноземних мов.Відсутність з боку держави послідовної мовної політики стає зручним інструментом політичної боротьби й загострення ситуації.
Це відбувається тому, що сучасна державна мовна політика побудована на заборонах і не забезпечена підтримки зацікавленості людей і організацій у розвитку української мови.
Мовна політика дуже фрагментарна, заполітизована, непослідовна й непрагматична. Немає адекватних інструментів виміру, оцінки та корегування впливу англійської мови, як основної мови глобальних культурних та економічних перетворень. Але найгірше, що вітчизняна мовна проблема не стала предметом широкого обговорення.
