Радянізація – процес встановлення радянської влади, насадження в усіх
сферах життя зразків, вироблених за роки радянської влади.
Складові радянізації: юридичне оформлення входження до складу УРСР,
зміна держапарату, формування радянських органів влади, націоналізація,
аграрні перетворення, початок колективізації, „культурна революція”,
обмеження впливу церкви, репресії проти незгодних з радянською владою і
потенційних противників, індустріалізація. Рішення про радянізацію
західноукраїнських земель було прийняте на засіданні Політбюро ЦК ВКП(б)
1 жовтня 1939 р.
Отже, суть повоєнних суспільних перетворень у західних областях України полягала в продовженні та завершенні соціалістичної перебудови «возз?єднаних» земель. Шляхом активної «радянізації» планувалося відтіснити «старе» (звичаї, релігію, організацію праці, суспільні структури, лідерів та ін.) і ствердити «нове» з метою «органічного» приєднання цього регіону до складу СРСР.
Наслідки: + суттєві якісні зміни в традиційних галузях західноукраїнських областей, поява нових галузей промисловості, активна боротьба з неграмотністю
- відставання легкої та харчової галузей промисловості, домінування кількісних показників над якісними, активна русифікація, ліквідація Української греко-католицької церкви
