Спроби української старшини якось зупинити позбавлення України автономії наприклад, встановленням спадкового гетьманства в роді Розумовських викликали рішучу реакцію царизму. Наприкінці 1764 р. вийшов царський маніфест, у якому повідомлялося, що гетьман Розумовський добровільно зрікся свого уряду. Це зречення дало підстави перетворити Військо Запорозьке на звичайне генерал-губернаторство Малоросійське Російської імперії на чолі з П. Румянцевим. Таким чином, з ліквідацією залишків автономії України її, по суті, було відлучено від політичного життя. Демократичні традиції згасали, а політична культура мало проникала у свідомість народних мас. Внаслідок реакційної політики російського самодержавства, український народ втратив навіть ті елементи державності, що утвердились у попередні століття й були невід’ємною частиною його національного розвитку.
