пользователей: 21252
предметов: 10461
вопросов: 177855
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

I семестр:
» культура
» анатомия
» психо

Анатомо- фізіологічна характеристика печінки, підшлункової залози, як важливих органів травлення, небезпека патологічних їх змін.

Печінка – найбільша травна залоза, протоки якої відкриваються у дванадцятипалу кишку. Ззовні печінка вкрита капсулою із сполучної тканини. Розміщений цей орган в правому підребер’ї під діафрагмою. У печінці розрізняють ліву (малу) і праву (велику) частки. Одиницею будови є печінкові дольки, які складаються з печінкових клітин – гепатоцитів. На нижній поверхні розташований жовчний міхур з міхуровою протокою.                                                                                                                         Функціями печінки є :

  1. секреторна(виробляє жовч, яка депонується в жовчному міхурі)
  2. бар’єрна(знешкодж. шкідливих речовин, які надходять з кров’ю від кишечнику)
  3. запасаюча (перетворення надлишку глюкози в глікоген і відкладання про зпрпс)
  4. захисна (синтезуються майже всі захисні білки плазми крові)
  5. видільна (перетворення аміаку в сечовину і виведення із жовчю сечової кислоти)
  6. депонуючи (є депо крові)
  7. участь в обміні речовин( здійснюється взаємоперетворення речовин)

Печінка є травною залозою, яка для травлення виробляє жовч. Жовч – секрет, який утворюється клітинами печінки. Розрізняють печінкову ( утвор. в печінці) та міхурову (збирається в жовчному міхурі) жовч. До складу жовчі входять жовчні кислоти та пігменти, холестерин, слиз (муцин). Під впливом жовчі жири розпадаються на дрібненькі краплинки (емульгація жирів), активують ферменти, посилюється рухова активність кишок, затримуються гнильні процеси і знешкоджуються бактерії.

Патологія

Гепатити — запалення печінки.

При постійній подразнюючій дії токсинів, вірусів чи антитіл виникають запальні зміни у тканині печінки, що веде до тимчасового порушення та зупинки нормального її функціонування. Гепатити, викликані вірусним ураженням, поділяються на форми А, B, C i D. Гепатит А (хвороба брудних рук) передається фекально-оральним шляхом, решта форм набуваються внаслідок обміну біологічними рідинами (кров, сперма, вагінальний секрет тощо).

 

 

Цироз печінки

При постійній дії різних отрут (наприклад, алкоголю й наркотиків) відбувається загибель клітин печінки (гепатоцитів). Вони замінюються в печінці на сполучну тканину, що веде до розвитку невиліковного захворювання — цирозу печінки.

Пухлини печінки

Доброякісні пухлини мають сприятливий перебіг, найчастішим проявом у таких випадках є збільшена печінка або біль при фізичному навантаженні, оскільки пухлина відокремлена від тканини печінки, але здійснює на неї певний тиск.

У той час як злоякісні пухлини, та вторинні метастази у печінку призводять до переродження тканини органу, що веде до порушення або втрати функції печінки. Клінічно проявляється найчастіше: болем, порушенням функції травлення, жовтяницею та інші.

Кісти

Найрозповсюдженішою кістою печінки є інфекційно-паразитарна ехінококова кіста.

Підшлункова залоза – це залоза внутрішньої та зовнішньої секреції, протока якої відкривається в дванадцятипалу кишку. У залозі розрізняють: головку, тіло і хвіст. Залоза вкрита тонкою капсулою, має дольову будову. Підшлункова залоза має вигляд видовженої пірамідки завдовжки 20 см і розташована за шлунком (якщо людина стоїть) або під шлунком (якщо лежить на спині). Це змішана залоза, функціями якої є вироблення  підшлункового  соку - екзокринна функція, і гормонів - ендокринна функція ( інсуліну, глюкагону). Вона виділяє всі без винятку ферменти, потрібні для процесу травлення. Протягом доби вона виробляє понад 800 мл панкреатичного соку. Підшлунковий сік – рідина лужної реакції (рH= 7-8,5). До складу підшлункового соку входять ферменти, які розщеплюють усі поживні речовини: трипсин (розщеплює білки до пептидів), хімотрипсин (білки до амінокислот), ліпази (жири до жирних кислот і гліцерину), амілази (розщеплюють складні вуглеводи до моносахаридів), нуклеази (нуклеїнові кислоти до нуклеотидів).

Патологія

Цукровий діабет— група ендокринних захворювань, що розвиваються внаслідок абсолютної чи відносної недостатності гормону інсуліну, внаслідок чого виникає стійке підвищення рівня глюкози в крові — гіперглікемія. Захворювання характеризується хронічним перебігом і порушенням усіх видів обміну речовин: вуглеводного, жирового, білкового, мінерального і водно-сольового.

Гострий панкреатит— гостре асептичне запалення підшлункової залози, в основі якого лежать некробіоз панкреатоцитов та ферментна аутоагресія з послідуючим некрозом та дистрофією залози, до яких може приєднуватись вторинна інфекція, що призводить до гнійних ускладнень.

Хронічний панкреатит — запалення підшлункової залози. Виникає він як ускладнення гострого недолікованого панкреатиту та ще може бути наслідком — жовчнокам'яної хвороби, гастриту, дуоденіту, коліту, виразкової хвороби шлунка, грипу, ангіни, серцево-судинних хвороб, негараздів з печінкою, отруєння хімічними речовинами.

 

 

.


31.01.2014; 01:49
хиты: 451
рейтинг:+1
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь