пользователей: 21222
предметов: 10454
вопросов: 177450
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

I семестр:
» культура
» анатомия
» психо

80.Зоровий нерв,зорове перехрестя,зоровий тракт


Зоровий нерв (II пара) Починається у сітківці — внутрішній оболонці ока. Тут є рецептори — палички, які сприймають чорно-біле зображення, і колбочки, відповідальні за кольорове сприймання. Аксони паличок та колбочок з’єднуються з дендритами біполярних клітин, які в свою чергу своїми аксонами з’єднуються з дендритами гангліонарних клітин. Аксони гангліонарних клітин утворюють зоровий нерв. Місце виходу зорового нерву з очного яблука називається диском зорового нерву. Зоровий нерв прямує до очної ямки, а потім через зоровий канал проходить у порожнину черепа. На основі мозку, попереду турецького сідла, зорові нерви від обох очей перехрещуються утворюючи зорове перехрестя – хіазму зорових нервів. При цьому відбувається не повний перехрест — перехрещуються тільки волокна, які йдуть від внутрішніх половин сітківки обох очей. Після перехресту утворюються зорові шляхи або так звані зорові тракти. Внаслідок перехресту медіальних (внутрішніх) волокон зорових нервів у зорових трактах містяться волокна які несуть інформацію від однойменних половин сітківок обох очей. Тобто, в правому зоровому тракті іде інформація від правої половини правого ока (це буде зовнішня половина для цього ока) та від правої половини лівого ока (це буде внутрішня половина ока). Але оскільки перед сітківкою знаходяться заломлюючі середовища ока (кришталик, скловидне тіло), які перевертають зображення предметів зверху до низу і справа на ліво, то на праві половини сітківки очей потрапляє зображення від лівих половин поля зору і навпаки. Таким чином, в правому зоровому шляху іде інформація про ліві половини поля зору і навпаки. Зорові шляхи закінчуються у первинних (підкіркових) зорових центрах — верхніх горбиках, таламусі і зовнішніх колінчастих тілах. Волокна, які йдуть у верхні горбики, зв’язують зоровий нерв з окоруховим. У зовнішніх колінчастих тілах і таламусі містяться клітини, аксони яких у вигляді зорової променистості або пучка Граціоле прямують до кіркового кінця зорового аналізатора, який розташований на внутрішньої поверхні потиличних часток в ділянці шпорної борозни.зверху знаходиться клин, знизу – язикова звивина. В клин потрапляє інформація від верхніх половин сітківки, в язикову звивину – від нижніх половин сітківки.
83.Загальна характеристика будови організму.Поняття «системи», «органи»,»тканини»
Органі́зм — жива істота, частини якої впливають одна на одну так, що вони функціонують разом як біологічна система, що має різні рівні організації (молекулярний, клітинний, тканинний та ін.) і має наступні властивості:здатна до обміну речовин,росту,розвитку,розмноження,спадковості та мінливості,самооновлення,самовідтворення,саморегуляції. Організми складаються переважно з води, органічних карбрнових сполук й часто з мінеральних чи посилених мінералами оболонок і скелетів. Основною структурно-функціональною одиницею організму є клітина.  Окремі клітини та їхня сукупність мають певну структуру та компартментацію. Клітини відділені одна від одної та від зовнішнього світу так званими біомембранами. Кожна клітина має генетичну інформацію щодо її росту та всіх життєвих процесів. В ході росту клітини диференціюються в різноманітні органи, що переймають на себе певні функції, важливі для всього організму. Система- це єдине ціле, що складається з окремих частин, які тісно взаємопов'язані між собою.Біологічна (жива) система - це структурне і функціональне об'єднання різних елементів. До біологічних систем належать клітина,організм, екосистема. Будь-яка жива система є відкритою, оскільки потребує надходження енергії з навколишнього середовища й виділення продуктів обміну. Для живих систем характерна саморегуляція, тобто підтримання сталого хімічного складу, структури, властивостей. Усі живі системи здатні до самовідтворення.Організм людини є однією з найскладніших біологічних систем, яка має різні рівні структурної і функціональної організації: клітинний, тканинний, органний, системний, організмовий. Орган — частина тіла певної форми, що складається з однакових груп тканин і виконує певну функцію.Орган є морфологічно оформленою і функціонально спеціалізованою частиною організму. До складу органа завжди входить кілька тканин, які утворюють складну структуру, що має певну функцію. Розрізняють органи постійні і тимчасові, прогресивні та регресивні.Постійними, або дефінітивними, називають органи, які, виникнувши в процесі онтогенезу, функціонують до кінця життя індивіда (мозок, печінка, підшлункова залоза та ін.).Під тимчасовими, або провізорними, органами розуміють органи, які з'являються в організмі на нетривалий час, а потім зникають (амніон, хоріон, плацента, загрудинна залоза та ін.).Прогресивними називають органи, які відсутні або менш розвинені у нижчих споріднених форм тварин, а в процесі еволюційного розвитку стають досконалішими та більш спеціалізованими (м'язи лиця та кисті, великий мозок та ін.).Поняття про регресивні органи ще не з'ясовано остаточно, але вважають, що це органи, які в процесі еволюції поступово редукуються і зникають (зяброві дуги, червоподібний відросток, зуби мудрості та деякі інші).Сукупність органів одного походження, які мають спільні риси будови, пов'язані анатомічне і топографічне, а також виконують однакову функцію, називають системою органів. Тканина — сукупність клітин, не обов'язково ідентичних, але спільного походження, що разом виконують спільну функцію. Тканинний рівень — це рівень клітинної організації, проміжний відносно клітин та усього організму. Органи утворюються функціональним об'єднанням тканин одного чи кількох видів. Вивченням тканин займається наука гістологія. В організмі людини розрізняють 4 типи тканин: епітеліальна,сполучна,нервова та м’язова

31.01.2014; 01:49
хиты: 570
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь