Зоровий горб скл. Із накопичення сірої речовини, що утаю численні ядра. Вони є підкірковими ядрами всіх видіх відчуття окрім слухових. Окрім того зоровий горб разом з поруч розташованими зонами бере участь в організації, емоцій
Ментаталамус – утв. Корінчастими тілами. . Підкіркові зони зору та слуху. Продовження нижньо розт. Порожнини ліквору- 3 шлуночок
Епіталамус – представлений епіфізом-шишковидною залозою
Гіпоталамус
Накопичення нервових клітин і проекційних шляхів, що повязують його з іншими ділянками головного та спинного мозку.
Гормони:
Вазопресин(регулює тиск)
Окситоцин(впливає на формування жіночих ознак, регулює секрецію молока та скорочення матки)
В цій ділянці знаходиться гіпофіз. Також ядра синтезують речовини білкової пригори- тропні гормони. За допомогою цих гормонів гіпофіз регулює функції залоз внутр.. секреції
Таким чином він є колектором гормонів, що постачаються із гіпоталамуса
Гіпоталамо-гіпофізарна система забезпечує гомеостаз. Включає в дію процеси адаптації до змін температури тіла, секреція екскреторних залоз, регул. Обміну речовин та своїх вегетативних функцій.
Почуття голоду, апетиту, спраги, статеві стосунки.
4. Саморегуляція - здатність організму автоматично підтримувати свій хімічний склад, цілісність структур і функцій на всіх рівнях організації організму.
Людина - система, яка саморегулюється, їй притаманні адаптивні механізми саморегуляції, що дозволяють реагувати зміною своєї поведінки на будь-яку зміну навколишнього середовища. допомогою саморегуляції підтримується температура тіла, рН крові, артеріальний тиск, концентрація речовин тощо. Одна з умов саморегуляції - зворотній зв’язок між процесом, що регулюється і системою, що регулює.
Гомеостаз - здатність зберігати постійний хімічний склад і фізико - хімічні властивості внутрішнього середовища. Коли показники гомеостазу, наприклад рН, виходять за певні межі, суттєво порушуються окремі структурні елементи клітин та її функції. Тому діяльність усіх механізмів, що регулюють фізіологічні процеси, зводиться насамперед до підтримання гомеостазу. Гомеостаз підтримується безперервною роботою органів кровообігу, травлення. дихання, виділення, ендокринних залоз. Важлива роль у підтриманні гомеостазу належить нервовій системі, яка регулює діяльність органів і систем організму.
Завдяки цьому в організмі постійно відбуваються процеси саморегуляції фізіологічних функцій, які створюють необхідні для існування організму умови. У біології організм розглядається як самостійно існуюча одиниця світу, функціонування якої можливо лише при постійній взаємодії з навколишньою його зовнішнім середовищем і самооновлення в результаті такої взаємодії.
Основною функцією організму є обмін речовин (метаболізм), який забезпечується одночасно і безперервно протікають процесами у всіх органах і тканинах - асиміляція і дисиміляція.
Асиміляція (анаболізм) зводиться до утворення з вступників в організм ззовні речовин і накопиченню нових хімічних сполук, що йдуть на формування різних тканин (маси тіла) і створення енергетичного потенціалу, необхідного для здійснення життєдіяльності, в тому числі рухів.
Дисиміляція (катаболізм) - це розщеплення хімічних речовин в організму, руйнування старих, відмерлих або пошкоджених тканинних елементів тіла, а також звільнення енергії з речовин, накопичених в процесі асиміляції.
З обміном речовин пов'язані такі функції організму, як ріст, розвиток, розмноження, харчування, травлення, дихання і виділення продуктів життєдіяльності, руху, реакції на зміну зовнішнього середовища та ін
Многообразно вплив на організм навколишнього середовища, яка є для нього не тільки постачальником життєво необхідних речовин, але і джерелом збурюючих впливів (подразників). Постійні коливання зовнішніх умов стимулюють відповідні пристосувальні реакції в організмі, які запобігають можлива поява відхилень у його внутрішньому середовищі (кров, лімфа, тканинна рідина) і більшості клітинних структур.
