Грудна клітка формується 12-ма парами ребер, непарною грудною кісткою (грудниною) та грудними хребцями.Ребра являють собою вузькі, довгі, вигнуті плоскі кістки. Розрізняють справжні ребра .(верхніх сім), вони самостійно переднім кінцем прикріплюються до груднини; несправжні ребра (VIII, IX, X) – вони своїми хрящами з’єднуються з хрящем попереднього ребра і лише тоді досягають груднини; коливальні ребра (XI, XII) – їх передні кінці вільно закінчуються в м’язах передньобічної стінки живота.У кожному ребрі розрізняють задню – кісткову частину і передню – реберний хрящ. Кісткова частина має головку, шийку і тіло. Між шийкою і тілом у верхніх 10-ти парах ребер знаходиться горбик ребра. На тілі розміщені зовнішня та внутрішня поверхні, верхній і нижній краї. На внутрішній поверхні нижнього краю помітна борозна ребра, де прилягають судини і нерви. Тому голку при пункції плевральної порожнини потрібно вводити по верхньому краю ребра.Перше ребро, на відміну від усіх інших, має верхню та нижню поверхні, зовнішній та внутрішній краї. На верхній поверхні є драбинчастий горбик (місце прикріплення драбинчастого м’яза). Позаду від горбика знаходиться борозна підключичної вени.Груднина – це плоска кістка, яка складається з трьох частин – ручки (верхня частина), тіла та мечоподібного відростка. Тіло з’єднане з ручкою під тупим кутом. На верхньому краї ручки знаходиться яремна вирізка, по боках від якої – ключичні вирізки. На бічних краях ручки і тіла груднини помітні реберні вирізки.Будова груднини відрізняється від інших кісток значним вмістом червоного кісткового мозку. Стернальна пункція (пункція грудини) виконується для отримання певної частини кісткового мозку. Отриманий пунктат наносять на предметне скло і роблять мазки, які досліджують мікроскопічно. Ця маніпуляція призначається пацієнтам із захворюваннями крові, а також для пересадки кісткового мозку при лікуванні променевої хвороби.Груднина містить багато ніжної губчастої речовини із досить розвинутою кровоносною сіткою, що дає можливість проводити внутрішньогруднинне переливання крові.Своїми задніми кінцями (головками) ребра зчленовуються з грудними хребцями і утворюють суглоб головки ребра. Горбики ребер зчленовуються з поперечними відростками і утворюють суглоб горбика ребра. Ці суглоби комбіновані, в них відбувається піднімання та опускання ребер. Сім пар верхніх ребер своїми передніми кінцями зчленовуються з грудниною. Перше ребро з грудниною утворює синхондроз, а останніх 6 – суглоби (діартрози).VIII, IX, X ребра між собою з’єднуються за допомогою синхондрозів і утворюють реберну дугу.Грудна клітка обмежовує грудну порожнину, в якій розташовуються внутрішні органи: серце, легені, трахея, стравохід, судини і нерви. Форма грудної клітки залежить від статі, віку, будови тіла і фізичного розвитку. Вона може бути широкою і короткою, довгою і вузькою, але завжди, на відміну від тварин, у людини передньо-задній розмір грудної клітки менший від поперечного.Верхній отвір грудної клітки обмежений тілом І грудного хребця, першою парою ребер і верхнім краєм ручки груднини. Нижній отвір обмежений тілом XII грудного хребця, реберними дугами і мечоподібним відростком. Він закритий діафрагмою. У жінок грудна клітка коротша, ніж у чоловіків.Права і ліва реберні дуги утворюють підгруднинний кут, відкритий донизу. Між ребрами є міжреберні простори.На форму грудної клітки впливають перенесені захворювання. Наслідком рахіту буває так звана куряча грудна клітка, коли кут груднини виступає вперед у вигляді кіля птахів. Якщо людина переносить захворювання, які впливають на функцію дихання, то у неї може сформуватися бочкоподібна грудна клітка тощо.Рухи грудної клітки при диханні відбуваються нерівномірно. Причиною є те, що нижні ребра довші і більш вигнуті, а верхні – коротші і менш вигнуті. У верхніх відділах грудної клітки спостерігається так зване реберне дихання, коли під час вдиху вона розширюється в сагітальному напрямку. Одночасно з цим нижні відділи розширюються в поперечному напрямку (черевне дихання). Перше ребро взагалі дуже малорухоме, а тому верхівки легень вентилюються недостатньо. Це в певних умовах призводить до розвитку патологічного процесу (наприклад, туберкульозу) в першу чергу на верхівках легень.На зовнішній поверхні грудної клітки розрізняють наступні умовні лінії: передня серединна лінія, пригруднинна лінія, середньоключична (соскова) лінія; передня, середня і задня пахвові лінії; лопаткова лінія, прихребтова лінія та задня серединна лінія.
