Анатомо-фізіологічні особливості щитоподібної залози. Щитовидна залоза (ЩЗ) – непарний ендокринний орган (вагою 25-30г), розташований на передній поверхні шиї, фіксований фіброзною капсулою до трахеї, тому рухається з останньою при ковтанні. Складається з двох бокових часток та перешийка.
Структурною і функціональною одиницею ЩЗ є фолікул, в клітинах якого синтезуються йодовані гормони – трийодтиронін (Т3) і тетрайодтиронін або тироксин (Т4) та білок тиреоглобулін (ТГ), описаний ще третій йодований гормон – реверсний Т3, який істотного впливу на організм не має.
Міжфолікулярні С-клітини продукують гормон – кальцитонін, що має властивості разом з паратгормоном регулювати обмін кальцію.
Тиреоглобулін є складовою частиною колоїду фолікулів, що депонує йодовані гормони. Поступлення останніх у кров регулюється рілізінг-гормоном гіпоталамусу (ТРГ) і тиреотропним гормоном гіпофізу (ТТГ). При пониженні функції ЩЗ зростає активність цих гормонів і при підвищенні її функції – активність тропних гормонів знижується.
На активність ЩЗ прямий вплив має також симпатична нервова система, соматотропін, кортикотропін, а також йони кальцію, простагландини, тривало діючий тиреоїдний стимулятор (ТДТС).
У периферичній крові циркулює переважно тироксин, який містить ¾ всього йоду крові і трийодтиронін, який містить лише ¼ частину йоду. Проте, фізіологічна активність Т3 у п’ять разів вища, обмін його швидший, розподіл ширший, тому половина активності тиреоїдних гормонів обумовлена вмістом Т3.
Дія тиреоїдних гормонів на тканини здійснюється через рецептори внутрішньоклітинно, значна частина рецепторів міститься в ядрі клітин. Рецептори значно інтенсивніше зв’язують трийодтиронін, аніж тироксин.
Тиреоїдні гормони володіють складним багатогранним впливом на всі органи і тканини, на всі види обміну речовин: вони стимулюють теплоутворення, підсилюють окислювальні процеси в організмі, підвищують поглинання кисню тканинами, роз’єднують окислювальне фосфорилювання в мітохондріях. У фізіологічних дозах тиреоїдні гормони стимулюють синтез білків, а в надлишкових – підсилюють їх дисиміляцію.
Тиреоїдні гормони впливають на ріст і диференціацію тканин. При їх дефіциті відмічається затримка росту та розлади психіки.
Власне за участю цих гормонів щитоподібна залоза виконує низку важливих регуляторних функцій:
- Регулює інтенсивність обміну речовин у всіх органах і тканинах людського організму.
- Приймає участь в складному механізмі регулювання обміну кальцію
Головним ендокринним органом є гіпофіз, який розміщений в головному мозку і контролює роботу усіх ендокринних органів, у тому числі й щитоподібну залозу. Регуляція відбувається таким чином: коли в крові недостатньо гормонів щитоподібної залози гіпофіз викидає в кров підвищену кількість спеціального тиреотропного гормону гіпофізу (ТТГ). Таким чином відбувається стимуляція щитоподібної залози, яка в свою чергу "відповідає" збільшенням продукції гормонів та кількості клітин, які виробляють гормони.
Отже, кількість гормонів щитовидної залози в крові постійно контролюється та підтримується на необхідному рівні, що забезпечує нормальну роботу серця, головного мозку, органів шлунково-кишкового тракту, кістково-м'язевого апарату та інших органів і систем огранізму.
Паращитовидные залози — дві верхні і дві нижні — являють собою невеликі тільця овальної або округлої форми, вагою (масою) кожна до 0,09 г. Вони знаходяться на задній поверхні правої і лівої дольки щитовидної залози по ходу її артеріальних судин. Сполучнотканинна капсула кожної залози посилає усередину відростки. Між прошарками сполучної тканини знаходяться залозисті клітки — паратиреоцити. Гормон паращитовидных залоз — паратгормон — регулює обмін кальцію і фосфору в організмі. Недостатність паратгормона приводить до гіпокальцемії (зниження змісту кальцію в крові) і підвищенню вмісту фосфору, при цьому змінюється збудливість нервової системи і спостерігаються судороги. При надлишковій секреції паратгормона мають місце гіперкальціємія і зниження змісту фосфору, що може супроводжуватися розм'якшенням кісток, переродженням кісткового мозку й інших патологічних змін