Зорові відчуття. Відіграють важливу роль у діяльності людини та пізнанні нею навколишнього світу. Є дві великі групи зорових відчуттів: хроматичні (кольорові, які відображають світлову гаму з численними відтінками і переходами кольорів), і ахроматичні (безкольорові, які відображають перехід від білого до чорного через масу відтінків сірого кольору). Відображення кольору значно збагачує пізнавальні можливості людини.
Слухові відчуття. Слухові відчуття також мають велике значення в житті людини. Вони допомагають правильно орієнтуватися в навколишньому середовищі і регулювати свої дії. Розрізняють три види слухових відчуттів: мовні, музичні та шуми. В Цих видах відчуттів звуковий аналізатор виділяє чотири якості звуку: силу (або інтенсивність), висоту, тембр, тривалість.
Вібраційне відчуття. Вібраційні відчуття відображають коливання пружного середовища. Цей вид відчуттів називають “контактним слухом”. У житті людини вібраційна чутливість підпорядкована слуховій та зоровій. Пізнавальне значення вібраційної чутливості зростає в тих видах діяльності, де вібрація є сигналом несправності в роботі якоїсь машини.
Нюхові відчуття. Подразниками, що викликають нюхові відчуття, є мікроскопічні частини речовини, яка потрапляє в носову порожнину разом з повітрям і діє на рецептор. Нюхова чутливість тісно пов’язана зі смаковою, допомагає розпізнати якість їжі. Нюх попереджає про небезпеку для організму навколишнього повітряного середовища, дозволяє розрізняти в окремих випадках хімічний склад речовини.
Смакові відчуття. Смакові відчуття тісно пов’язані з нюховими, їх поєднує спільна роль у процесі харчування. Смакові відчуття, як і нюхові, підвищують апетит людини. Аналізуючи якість їжі, смакові відчуття виконують також і захисну функцію.
Шкірні відчуття. Шкірний покрив людини містить три самостійні аналізаторні системи: тактильну (відчуття тиску, дотику), температурну (відчуття холоду і тепла), больову. Усі види шкірної чутливості є контактними.
Органічні відчуття. Велика кількість рецепторних закінчень органічних відчуттів розташована на внутрішніх органах, і вони визначають самопочуття людини. До них належать відчуття голоду, спраги, ситості, нудоти, змін у діяльності серця, легень тощо.
Статичні відчуття. Статичні, або гравітаційні, відчуття відображають статику тіла, його рівновагу, положення у просторі. Рецептори їх розташовані у вестибулярному апараті внутрішнього вуха.
Кінестезичні (від грец. — рух) відчуття. Кінестезичними називають відчуття рухів і положення окремих частин власного тіла. Вони викликаються скороченням і розслабленням м’язів, розтягуванням зв’язок, тертям суглобів.