Протягом XVII—XVIII століть в Україні склався самобутній архітектурний стиль, який отримав назву «українське бароко». Цей стиль не позначений такою аристократичною пишнотою, як європейське бароко, — мадридське чи римське, віденське чи паризьке. Але порівняно скромні будинки тих часів справляють сильне враження завдяки природності та невимушеності композицій, смакові опорядників, вдалому використанню фольклорних мотивів.
Іван Григорович-Барський спробував себе в архітектурному мистецтві вже у зрілі роки.
Стислий перелік його архітектурної спадщини міститься у начерку епітафії зодчого Починається цей перелік з водогону. У 1748—49 роках Григорович-Барський влаштував на Подолі водогінну мережу. Частиною цієї мережі був фонтан-запобіжник, над яким зодчий поставив вишуканий цегляний павільйон. На даху павільйону було встановлено статую апостола Андрія. Добра слава про Івана Григоровича-Барського лунала по всій Україні, тож доводилось йому час від часу працювати за межами Києва (у Межигір‘ї, Козельці, Золотоноші) і теж надзвичайно плідно. Видатний зодчий хворів та був при смерті у травні 1785 року, але йому вдалося одужати і прожити ще шість років. У 1787 році Київський магістрат надав архітектору підтвердження його шляхетного походження. Іван Григорович-Барський помер 10 вересня 1791 року.
Народився 1695 року у селі Гвоздів на Київщині. З молодих років працював каменярем.
Був підданним Києво-Печерської лаври (хоч і звільненим від усіх монастирських повинностей). Близько 1720 року переселився до Києва. Монастир зазнав великої пожежі у 1718 році. Тому тут розпочали великі відбудовчі роботи, в яких брав участь Ковнір. Спершу він працював під керівництвом Йогана Шеделя, Василя Нейолова та інших професійних зодчих, а з часом і сам отримав кваліфікацію «кам'яного будівництва майстра».
Вважається, що першими творами Ковніра були споруди господарчого призначення — склади, комори, ключарня, палітурня, друкарня. За участю Ковніра споруджено дзвіниці на Ближніх та Дальніх печерах, храм у Китаєві, Кловський палац та інші видатні пам'ятки українського бароко. Яскравим шедевром є Ковнірівський корпус на території Верхної Лаври — колишнє службове монастирське приміщення.
Києво-Печерській лаврі будівничий віддав майже 40 років своєї праці.
