Перші подихи бароко в архітектурі з’являються майже рівночасно в
початках XVII ст. у Львові (костьоли бернардинів 1600, єзуїтів 1613 — 70
рр.) та Києві (перебудова Успенського собору італійцем С. Брачі в 1613
р.).
Але самостійна творчість українських митців розпочинається в другій половиш XVII ст. та досягає найбільшого розцвіту в добу Мазепи. Новий
характер української архітектури складається головно під впливом двох
чинників — старої традиції мурованого будівництва, започаткованої в
княжу добу, й дерев’яного народного будівництва. Перший тип будов постав
зі сполуки тринавної церкви — віддавна пристосованої до літургічних
потреб східної обрядовості — із західним і базилічним типом бароко, що,
до речі, близько стояв до візантійсько-української базиліки. До таких
оздоб належать великі церкви в Бережанах, Троїцька церква в Чернігові
1679 р., собор Мгарського монастиря коло Лубен, розпочатий гетьманом
Самойловичем у 1682 р., та дві будови гетьмана Мазепи в Києві —
Михайлівський собор (1690 — 94) і Братська церква Академії (1695).
Іншим типом є будови, що в плані й просторовому об’ємі
йдуть за давньою традицією українського дерев’яного будівництва —
тридільного та п’ятидільного (хрещатого) заложення із трьома й п’ятьма
банями.
До трибанних церков із тридільним заложенням
належать знаменитий Покровський собор у Харкові 1680 р. з незвичайно
стрункими й високими банями, далі дві церкви Києво-Печерської лаври,
собор у Ромнах і менші будови в Сумах, Богодухові, Слов’янському та ін.
Найвищого мистецького вислову й чистоти форм досягають п’ятибанні церкви
на хрещатому заложенні. Генеза (постання) їх у нас ще в належній мірі не
з’ясована. До найстарших належать згадана вже Сутківська твердиня,
церква Адама Киселя в Нискиничах на Волині (1653) та перебудова Спаса на
Берестові в Києві за часів Петра Могили в 1638 — 43 рр.
До розвиненої барокової доби належать прекрасні будови Київської лаври —
Усіх Святих (1696 — 98), Воскресіння та Петра й Павла, св. Юра
Видубицького монастиря (1696), будови Чернігова, Батурина, Ізюма.
Дальшим розвитком були будови дев’ятидільні з дев’ятьма камерами,
перекриті п’ятьма банями — Троїцька церква Густинського монастиря (1672
— 74), Преображенська в Прилуках (1716), собор у Ніжині.
Ближче стоять до українського бароко іудейські синагоги, нерідко з
розкішним аттиком та бароковими прикрасами, де часами поєднуються східні
мотиви левів, птахів тощо (Щаргород на Поділлі, Сатанів, Тернопіль 1672
р.). З небагатьох збережених зразків цивільного будівництва особливої
популярності набув так званий Дім Мазепи в Чернігові (чи, власне,
військова канцелярія доби Мазепи XVII — XVIII ст.) — партерова будова
типу міських ратуш чи інших установ із пишно прибраними стінами та
фронтонами.
