пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

музична творчість київської русі

Усі найбільш важливі події життя Київської Русі тісно пов'язані з музикою. Свята — родинні (народження або весілля), громадські або землеробські — супроводжувалися обрядовими піснями, музикою, танцями та видовищами. З піснями вирушали у воєнний похід. У супроводі ритмічних звуків бубнів та труб-зурн вступали в бій з ворогом, з піснями святкували перемоги. Піснями-плачами та голосіннями супроводжувався поховальний обряд.

На Русі здавна існували професіональні виконавці. Серед них особливе місце посідали співці билин та переказів, які у речитативно-декламаційній формі «славили» — співали героїчно-епічні пісні. Найбільш яскравий представник таких виконавців — Боян — співець XI ст., який жив при дворі Святослава Ярославича і якого згадує автор «Слова о полку Ігоревім». Боян оспівував діяння та подвиги Ярослава Мудрого, Мстислава Володимировича, Романа Святославича, акомпануючи собі на музичному інструменті — гуслях. Подібні співаки-професіонали відомі і в пізніші часи. Так, у літописі під 1241 р. згадується галицький «славутний співець» Мітуса.

Серед професіональних музик і акторів важливе місце займали скоморохи-витівники. Мандруючи по містах та селах, вони виступали на святах і торгах. Скоморохи майстерно володіли різноманітними музично-виконавчими жанрами: були танцюристами, фокусниками, акторами, водили ведмедів, грали на гуслях, трубах, флейтах, гудках та бубнах. Деякі з них постійно жили при князівському дворі чи при дворах великих феодалів. Саме таких скоморохів, мабуть, зображено на відомій фресці в Софійському соборі у Києві. Фреска зафіксувала оркестр, що складається з семи музикантів. Троє з них грають на флейті та трубах, двоє — на щипкових багатострунних інструментах — лютні та псалтирі, один — на тарілках (кімвалах) і останній — на пневматичному органі. В центрі фрески два танцюриста, праворуч від них акробати виконують вправи з жердиною, ліворуч — два служники міхами нагнітають повітря в орган.

. Політичне та економічне зміцнення Київської Русі, становлення культурних зв’язків з сусідніми державами, прийняття християнства – ось головні чинники, що сприяли розквіту духовної, зокрема музичної культури східних слов’ян. Музика почала відігравати важливу роль в житті народу, церковних відправах. Провідним осередком культури Київської Русі став Києво-Печерський монастир.
Особливо шанували на Русі музику дзвонів. Її колоритний перегук супроводжував християнські свята, збирав людей на віче.
Упродовж Х-ХУІІ ст. церква була центром формування музичного професіоналізму. В історії української церковної музики умовно можна виділити 2 періоди й стилі виконання, які були притаманні цьому періоду – мон одичний(одноголосний) і багатоголосний. Довгий час вони співіснували одночасно. Головна відмінність православного музичного ритуалу від католицького полягає у використанні виключно хорової вокальної музики – хорового співу а капела. Інструментального , органного в ній не було.
Провідним різновидом церковної музики ще за часів Київської Русі був знаменівський розспів одноголосний унісонний спів обмеженого діапазону і строго піднесеного складу. Це східнослов’янський монодичний спів, запозичений з Візантії, переінтонувався, збагатився вітчизняними народнопісенними традиціями. Із княжих часів існував ще й кандакарний різновид культового співу, що вирізнявся віртуозністю.
Склалося дві системи нотних записів — самобутня і візантійська. Починаючи з Київського періоду та в протягом усього Середньовіччя одночасно співіснували дві музичні культури різного призначення, що володіли різними засобами художньої виразності, - народна і церковна: пісні й пісні.
Ці дві області музичної культури Давньої Русі кожна по-своєму відобразили національна своєрідність і дух давньоруської музичної культури: народне в піснях світського (мирського) змісту, професійне - у співах духовного (культового) характеру. Незважаючи на те, що ці дві культури перебували протягом багатьох століть у стані відкритого антагонізму і ворожнечі, обумовленої боротьбою двох несумісних ідеологій - язичницької і християнської, - Багато чого все-таки їх ріднило. Обидва мистецтва виникли на одній загальної музичної грунті.


18.01.2014; 01:33
хиты: 311
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
история культуры
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь