пользователей: 21258
предметов: 10464
вопросов: 177980
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

КОРМИ Й УМОВИ ГОДІВЛІ ЯК ОСНОВА ОТРИМАННЯ ЯКІСНОГО МОЛОКА. ВАДИ МОЛОКА КОРМОВОГО ПОХОДЖЕННЯ

План

1. Основи нормованої годівлі.

2.  Особливості годівлі дійних корів.

3.  Вади молока кормового походження.

1.  Основи нормованої годівлі

Нормованою годівлею називають фізіологічно-повноцінну і еко­номічно вигідну годівлю тварин, через яку вони одержують усі необхідні поживні речовини у потрібній кількості і поєднанні. Норми годівлі роз­робляють з урахуванням виду тварин, віку, фізіологічного стану і про­дуктивності і служать основою для складання раціонів.

Раціоном називається добовий набір різноманітних кормів, що містять необхідну кількість поживних речовин. Структурою раціону називають співвідношення за поживністю груп кормів (грубі, соковиті, концентровані), виражені в процентах від загальної поживності раціону.

Норму годівлі умовно можна розділити на підтримуючу і продук­тивну частини.

Частина корму, поживні речовини якого витрачаються на підтримку життєвих функцій організму (тобто на роботу внутрішніх органів, підтримання температури тіла та тонусу м'язів, на необхідні рухи тварин), називається підтримуючим кормом.

Корм, поживні речовини якого витрачаються на утворення про­дукції, називається продуктивним.

На підтримання життя витрачається енергія, протеїн, віта­міни та мінеральні речовини. Потреба в цих поживних речовинах для підтримки життя залежить від багатьох факторів: живої ваги тварин, діяльності м’язів, породи, а також від температури навко­лишнього середовища.

Норма — це кількість поживних речовин, необхідних для отри­мання відповідної продуктивності при найменших витратах кормів та максимальному збереженні здоров’я тварин. Вона відображає потребу тва­рин у поживних речовинах для отримання відповідної продуктивності.

Норми потреб тварин виражають у таких показниках як кормо­ва одиниця, вміст перетравного протеїну, кальцію, фосфору тощо.

Кормова одиниця є енергетичною оцінкою корму. Порівняльна поживність кормів в Україні виражається у вівсяних одиницях, які являють собою поживність 1 кг вівса середньої якості.

Для збалансованої годівлі худоби з органічних речовин необхідні протеїн, жир, крохмаль, цукор, клітковина; з мінеральних — різні сполуки таких макроелементів, як кальцій, фосфор, калій, натрій, магній, сірка та мікроелементів — заліза, міді, кобальту, йоду, мар­ганцю, цинку тощо; з біологічно активних речовин — різні вітаміни, ферменти, гормони тощо.

2. Годівля дійних корів. Молоко як критерій забезпеченості корів поживними речовинами

У корів в період лактації потреби в енергії для підтримання жит­тєвих функцій на 10...20 % вище, ніж у нелактуючих та нетільних корів. А потреби в енергії для утворення молока зумовлені його скла­дом та кількістю. Отже, при складанні раціонів для дійних корів слід враховувати не тільки живу вагу корів, але й їх надої, вміст жиру і сухих речовин у молоці.

Встановлено, що в середньому на 1 кг молока витрачається близь­ко однієї кормової одиниці і 100...120 г перетравного протеїну. Зни­ження рівня протеїну в раціоні корів до 80 г з розрахунку на 1 кормову одиницю приводить до зменшення вмісту жиру і білка в молоці, а збільшення протеїну до 125 г на кормову одиницю сприяє підвищенню вмісту жиру (на 0,16 %) і білка (на 0,21 %).

Забезпеченість корів енергією і протеїном можна визначити дос­ліджуючи склад молока. Кількість жиру в молоці в значінй мірі зу­мовлена вмістом сирої клітковини і неазотистих екстрактивних ре­човин в раціоні, тобто вуглеводневим складом використовуємих кормів (табл. 9). Крім того, жирність молока залежить від розщеп­лення резервного жиру в організмі.

Раціони, що не забезпечують утворення в рубці необхідної кількості оцтової кислоти, негативно впливають на уворення жиру. Є відомості, що жир молока на 40 % синтезується за рахунок жиру кормів і на 60 % за рахунок вуглеводів.

Низький вміст жиру в молоці зазвичай свідчить про нестаток сирої клітковини в раціоні корів, що в більшості випадків супроводжується більш чи менш вираженим ацидозом рубця. Проте на початку лактації встановити відхилення від норм годівлі за цим показником не можливо, оскільки в цей період внаслідок використання жирових резервів орга­нізму вміст жиру в молоці може навіть збільшуватись. Якщо в перші тижні лактації вміст молочного жиру на 0,5 % вище середнього значен­ня для попередніх лактацій чи постійно зростає, то це вказує на брак енергії, а також залежно від величини збільшення, на субклінічний або клінічний кетоз. При встановленні кетозу необхідно перевірити рівень енергетичного харчування, а також дозування концентрованого корму. Переважно брак енергії в раціоні зумовлений низькою якістю кормів і неправильним використанням концентрованих кормів.

Для контролю повноцінності протеїнової годівлі корів необхідно мати дані про вміст в молоці білка й сечовини. Вміст останньої дозволить також зробити висновок про забезпеченість корів енергією, яка необхідна для син­тезу мікробного протану в рубці. У випадку її нестачі незатребувана кількість аміаку надходить до печінки, де утворюється сечовина. Тому дані про вміст в молоці білка й сечовини використовуються для встановлення відхилен­ня від норми енергетичного і протеїнового харчування (табл. 10).

Зниження молочної продуктивності при одночасному збільшенні в молоці вмісту сухих речовин вказує на недостатню кількість сокови­тих кормів у раціоні (корнеплоди, силос).

При одночасному зниженні вмісту жиру і білка в раціон необхід­но вводити грубі корми (сіно природних луків, злакове тощо), а також протеїн. При недостатній протеїновій годівлі вміст білка в молоці зни­жується за рахунок зменшення в ньому казеїну.

Мінеральні речовини впливають на обмін речовин в організмі, величину надою і склад молока. А про забезпеченість тварин мінераль­ними елементами можна судити за їх вмістом в молоді. Встановлено, що включення до раціону корів Си і Со в зонах з недостатнім їх вмістом у кормах сприяє збільшенню надоїв, вмісту сухих речовин, білка. При цьому навіть розмір часток казеїну збільшується. При введенні в раціон комплексу мікроелементів їх дія більш ефективна.

На 1 кг молока слід давати 2,5...3,0 г Са і 2...З г фосфору. Співвідношення між ними у кормах повинно бути 1,25...1,40 до 1.

Для повноцінної годівлі раціони дійних корів повинні бути зба­лансованими за вмістом вітамінів, особливо жиророзчинних, які над­ходять в молоко лише з кормів. Для отримання молока з високим вмістом вітамінів в раціон слід вводити зелені корми, сіно, кукурудзя­ний силос раннього силосования, моркву тощо. Гарним джерелом віта­міну Б є дріжджі. Слід відмітити, що ряд вітамінів групи В синтезуєть­ся мікрофлорою кишково-шлункового тракту жуйних і тому вони мо­жуть бути в молоці, навіть за відсутності у раціоні.

Важливо знати вллив окремих кормів і раціонів не тільки на кількісні зміни складових частин молока, але й на їх якість, оскільки якісні показники молока відбиваються на його технологічних власти­востях при переробці на масло, сир та інші продукти. Так, встановлено, що збільшення в раціоні соняшникових, льняних жмихів погіршують якість масла, воно стає мажучим, м’яким, не стійким при зберігання, внаслідок збільшення кількості непредельних жирних кислот. Жир набуває м'якої, мажучої консистенції, має низьку точку плавлення, не­стійкий до зберігання. При згодовуванні великих кількостей кормового буряка, картоплі, соломи в молочному жирі підвищується вміст насиче­них жирних кислот і він набуває твердої, крихкої консистенції.

Якщо тваринам згодовують корми бідні на солі кальцію (барда, кислий жом, силос), випасають на болотистих луках і пасовищах з кислою травою, може утворитись сичужно-в‘яле молоко, з низьким вмістом кальцію.

Не викликає сумніву також вплив окремих кормів на органолеп­тичні показники молока.

3.   Вади молока кормового походження

Кормові присмаки є найбільш розповсюдженими вадами смаку і запаху молока. В осінньо-зимовий і весняний період дана вада складає

60..             .80 % усіх вад смаку і запаху. Вони виникають при згодовуванні тваринам великої кількості силоса, кормового буряка, капусти, дея­ких видів сіна, зеленого жита тощо. Полинь, суріпка надають гіркоту молоку, дика цибуля і часник — специфічний запах та смак, що пов’я­зано з безпосереднім переходом у молоко деяких ефірів і алкалоїдів, що містяться в рослинах. Вплив різних кормів на колір, смак, запах й консистенцію молока описаний у табл. 11.

На сьогоднішній день остаточно не встановлено, які саме сполуки відповідальні за ті, чи інші сторонні присмаки і запахи в молоці. Більшість вважає, що кормові присмаки молока зумов­лені, головним чином, диметилсульфідом, кетонами (ацетон, бу- танон> і спиртами (ізопропанолом, етанолом, пропанолом). До того ж окрім них в молоці з кормовими присмаками можна вия­вити ефіри і альдегіди.

Інтенсивність кормових присмаків зазвичай зменшується через

2,5..        .4 години після годівлі тварин, оскільки кров реабсобує сильнопа- хучі речовини із молока.


27.12.2014; 14:53
хиты: 47
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь